Єлизавета Марія Баварська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Єлизавета Марія Баварська
Elisabeth Marie von Bayern
ElisabethBayern.jpg
Народилася 8 січня 1874(1874-01-08)
Мюнхен, Королівство Баварія
Померла 4 березня 1957(1957-03-04) (83 роки)
замок Штібар, Ґрестен
Ім'я при народженні Єлизавета Марія Августа
Титул графиня Зеєфрід ауф Буттенхайм
Конфесія католицтво
Батько Леопольд Баварський
Матір Ґізела Австрійська
Рід Віттельсбахи, Габсбурги
Чоловік Отто Людвіг Зеєфрід ауф Буттенхайм
Діти Ґізела, Єлизавета, Августа, Валерія, Франц Йозеф
Wappen1904.jpg
Герб графів Зеєфрід ауф Буттенхайм

Єлизавета Марія Баварська (нім. Elisabeth Marie von Bayern), (* 8 січня 1874 — 4 березня 1957) — баварська принцеса з династії Віттельсбахів, донька фельдмаршала Леопольда Баварського та австрійської ерцгерцогині Ґізели, дружина графа Отто Людвіга Зеєфрід ауф Буттенхайм.

Біографія[ред.ред. код]

Єлизавета народилась 8 січня 1874 у Мюнхені. Вона стала первістком в родині баварського принца Леопольда та його дружини Ґізели Австрійської, народившись за вісім з половиною місяців після весілля батьків. Згодом у дівчинки з'явилась молодша сестра Августа та брати Георг та Конрад.

У віці 19 років втекла з дому, щоб таємно одружитися із 23-річним Отто Людвігом фон Зеєфрід ауф Буттенхайм, бароном Хаґенбах. Молоді люди знали, що не отримають дозволу на шлюб, оскільки наречений не тільки був нижчий за походженням, а й сповідував протестантизм. В листі її батькам, Отто Людвіг пояснював, що, вирішивши не розлучатися, вони з Єлизаветою мали обирати між утечею та самогубством.

Цивільна церемонія пошлюблення пройшла в Мілані 19 листопада 1893. Вінчання відбулося у Генуї 2 грудня.

Батько Єлизавети та, особливо, її дід, принц-регент Баварії Луїтпольд, були невдоволені вчинком. Матір же та дід Франц Йосиф I благословили молодят, коли дізналися про весілля. Франц Йосиф I подарував їм палац поблизу Відня, та призначив Отто лейтенантом у перший піхотний полк в Троппау.[1] 30 січня 1904 імператор також звів його у графський титул.

Замок Штібар

Шлюб виявився міцним і щасливим. У подружжя народилося п'ятеро дітей:

  • Ґізела (* та 1895) — померла немовлям;
  • Єлизавета (18971975) — стала черницею;
  • Августа (18991978) — дружина принца Адальберта Баварського, мала двох синів;
  • Валерія (19011972) — дружина барона Рудольфа Карла фон Штенґеля, згодом — Вільгельма Отто фон Рідеманна Айхмана, мала трьох дітей від обох шлюбів;
  • Франц Йозеф (19041969) — був одружений з Габріелою фон Шніцлер, мав трьох синів та доньку.

1908 Отто успадкував замок Штібар поблизу Ґрестена, що залишається у веденні родини і досьогодні.

Чоловік пішов з життя у вересні 1951. Єлизавета пережила його на шість років. Похована на цвинтарі Ґрестена.

Фотогалерея[ред.ред. код]

Єлизавета із батьками, сестрою та братами, близько 1885
Єлизавета (стоїть крайня справа) із родиною дідуся Франца Йозефа I, після 1885

Генеалогія[ред.ред. код]

Людвиг I

Ludwig I. von Bayern around 1830.jpg
 
Тереза Саксен-Хільдбурґхаузенська
Theresesahibubayern.JPG
 
Леопольд II
Leopold II of Tuscany.jpg
 
Марія Анна Саксонська
Gaspero Martellini - Marianna Carolina di Sassonia - 1821.jpg
 
Франц Карл Австрійський
FransKarel.jpg
 
Софія Баварська
Stieler Archduchess 1832.jpg
 
Максиміліан Баварський
Max de Baviera.jpg
 
Людовіка Баварська
Ludovika 1808-1892.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луїтпольд Баварський
Prinzregent Luitpold.jpg
 
 
 
 
 
Августа Тосканська
Augusteaustria.jpg
 
 
 
 
 
Франц Йосиф I
Franzjosef.jpg
 
 
 
 
 
Єлизавета Баварська
Elisabeth.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольд Баварський
Леопольд Баварський.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ґізела Австрійська
Giselaaustria17.png
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред.ред. код]

  1. Стаття «Гість-імператор» у газеті «NÖN» від 14 березня 2011 [1] (нім.)

Література[ред.ред. код]

  • Martha Schad: "Kaiserin Elisabeth und ihre Töchter", München (1997), ed. Langen-Müller, 147 pages, ISBN 3-7844-2665-4 / 143. ed. Piper, München (1999), 200 pages, ISBN 3-492-22857-7.
  • Die Wittelsbacher. Geschichte unserer Familie. Adalbert, Prinz von Bayern. Prestel Verlag, München, (1979). Prestel Verlag 2005 edition: 462 pages and 100 illustr. ISBN 978-3-7913-3505-6.

Посилання[ред.ред. код]