Єлизавета Ярославна
| Єлизавета Ярославна | |
|---|---|
 "Єлизавета Ярославна" автор Орльонов Артур | |
| Королева Норвегії | |
| 1045 — 1066 | |
| Народився |
1022 Київ, Київська Русь |
| Помер |
1066 |
| Країна | Норвегія |
| Рід Рюриковичі | |
| Батько | Ярослав Мудрий[1] |
| Мати | Інгігерда[1] |
| У шлюбі з | Гаральд III Суворий[1] |
| Діти |
Інгігерд Норвезька Марія Гаральдсдоттір |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Єлизаве́та Яросла́вна (близько 1022[2] — після 1067) — найстарша донька Ярослава Мудрого, видана 1045 року за норвезького конунга Гаральда Суворого (старонорвезькою: Harald Harðráði).
Загальні відомості[ред. | ред. код]
На сватанні Ярослав завважив, що молодий, який не мав ні держави, ні грошей, повинен себе чимось уславити, щоб шлюб не був нерівний. Гаральд пустився тоді світами добувати слави і склав пісню про «руську дівчину з золотою гривною, що помітує Гаральдом»:
... Past Sicily's wide plains we flew, A dauntless, never-wearied crew; Our viking steed rushed through the sea, As viking-like fast, fast sailed we. Never, I think, along this shore Did Norsemen ever sail before; Yet to the Rus' queen, I fear, My gold-adorned, I am not dear.
Вікінги називали Єлизавету Еллісіф (Ellisif), скальд Стуф Сліпий співав про Гаральдову дружину, що той привіз на батьківщину у 1046 році:
Agder's chief now got the queen Who long his secret love had been. Of gold, no doubt, a mighty store The princess to her husband bore.
Гаральд став співправителем конунга Магнуса Доброго, а по його смерті — конунгом Норвегії Гаральдом III Суворим (1047—1066). Син Гаральда та Єлизавети Олаф Спокійний (Олаф Бонд) правив у Норвегії у 1066—1093 роках. Щоб підкріпити становище сина, Єлизавета 1067 року вийшла за данського конунга Свена II Естрідсена. Вона була третьою дружиною Свена II і, можливо, матір'ю його наймолодшої дочки Олени-Гунхільди. Син Свена Олаф І (король Данії у 1086—1095) одружився з дочкою Гаральда III та Єлизавети — Інґіґердою, що ще міцніше скріпило норвезько-данський союз.
Королева Норвегії та Данії[ред. | ред. код]
Ярослав Мудрий свою дочку Єлизавету видав заміж за норвежця Гарольда. Щоправда, шлюбові передувала тривала, сповнена романтизму й драматизму, історія. Закохався молодий норвежець у Єлизавету під час своїх перших відвідин Києва. Руська княжна відповіла Гарольдові, принцові, поетові й бардові, взаємністю. Але незговірливий батько, князь Ярослав Мудрий, погодився видати дочку за норвежця лише за умови, якщо той стане королем і прославиться лицарською звитягою. Довелося Гарольдові податися з нечисленною дружиною в мандри по світу. Він вступив на службу до візантійського імператора, на якій здійснив-таки чимало лицарських подвигів. Іще Гарольд устигав писати поезії, найпопулярнішою серед яких стала пісня, присвячена Єлизаветі. Нарешті він досяг заповітної мрії — одружився з нею. Проте їхнє подружнє життя було нетривалим. Уже в ранзі норвезького короля Гарольд вирушив на війну до Англії, де в одному з боїв біля Стамфорд-Бріджа поблизу Йорка 1066 року наклав головою…
Подружжя щасливо прожило майже двадцять років у Норвегії.[3] По його загибелі Єлизавета Ярославна вийшла заміж удруге і стала королевою Данії.
У літературі та театрі[ред. | ред. код]
Норвезька письменниця і драматург Інґеборг Рефлінг Гаген у 1966 році написала новеллу «Єлизавета та Гаральд», яку взяли за основу театральної постановки, здійсненої 10 жовтня 1970 року в театрі «Суттунг» у місцевості Танум. Виставу пізніше показали в районах Гедмарк та Оппланн.[4]
Також є відомим роман «Королівське дзеркало» норвезької письменниці Вери Генріксен, українською опублікований у видавництві «Літопис» у перекладі Наталії Іваничук.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Kindred Britain
- ↑ Вперше її майбутній чоловік Гаральд посватався до Єлизавети ще в 1035 році; в той час Єлизаветі навряд чи було менше 12 років.
- ↑ Котляр, Микола (1996). Історія України в особах: давньоруська держава (українською) . Київ: Україна. с. 240. ISBN 966-524-004-8.
- ↑ Ellisiv og Harald Hardråde. sceneweb.no (норв.). Процитовано 12 березня 2024.
Джерела[ред. | ред. код]
- Сага про Ярославових доньок. Юрій Хорунжий, Юрій Якимів.- К.: Видавництво «Бібліотека українця»,2004. [Архівовано 14 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
- «Українська Мала Енциклопедія», проф. Євген Онацький
- «Історія України», М.Грушевський, Частина 2 [недоступне посилання]
- «Heimskringla or The Chronicle of the Kings of Norway», Saga of Harald Hardrade: Part I. (англ.), із Berkeley Digital Library
- «Князівські династії Східної Європи», Леонтій ВОЙТОВИЧ — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича, 2000. — 649 с. ISBN 966-02-1683-1 [Архівовано 21 січня 2020 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- «Імена твої, Україно» [Архівовано 25 квітня 2012 у Wayback Machine.] — Іван Корсак, Луцьк: ПВД «Твердиня», 2007.
- Київ. Енциклопедія. / В. Г. Абліцов. — К.: Видавництво «Фенікс». 2016. — 288 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Єлисавета Ярославна [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 427. — 1000 екз.
|
