Єлисаветградська чоловіча гімназія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Єлисаветградська чоловіча гімназія (старе фото)

Єлисаветградська чоловіча гімназія — навчальний заклад — повна (8-річна) гімназія для хлопців у місті Єлисаветграді (сучасний Кіровоград), що існувала в період 18851920 років; відіграла значну роль в культурному й освітньому житті міста наприкінці XIX — на початку ХХ століття, мала славні традиції й відома низкою видатних учнів та випускників.

Єлисаветградська чоловіча гімназія розташовувалась на вулиці Петрівській (нині вулиця Шевченка в будівлі, яка збереглася дотепер, — зараз її експлуатує військова частина МНС України.

З історії гімназії[ред.ред. код]

14 травня 1874 року на засіданні Єлисаветградської міської думи обрано особливу комісію з гласних для всебічного обговорення питання про заснування в місті чоловічої прогімназії. Після заслуховування доповіді цієї комісії міська дума пристала на її пропозицією порушити клопотання про відкриття в Єлисаветграді 4-рикласної чоловічої прогімназії і доручила це зробити міському голові О.М. Пашутіну.

Після повторного клопотання у 1878 році про започаткування чоловічої прогімназії 20 лютого 1879 року його було задоволене, і 5 травня того ж року було прийнято розпорядження міністра народної освіти за № 5019 про відкриття прогімназії в Єлисаветграді.

1 серпня того ж (1879) року відбулося перше засідання педагогічної ради прогімназії, на якому були затверджені результати першого набору учнів. І відтак, 8 вересня відбулося урочисте відкриття 4-рикласної прогімназії в пристосованому приміщенні одного із корпусів колишніх московських лавок та урочиста трапеза з нагоди цієї події у приміщенні громадського зібрання. Першим інспектором прогімназії став А.І. Балик.

2 червня 1881 року після клопотань міської влади 4-рикласну гімназію було перетворено на 6-тикласну, і за 2 місяці розпорядженням опікуна Одеського навчального округу її директором став А.І. Балик.

21 вересня 1882 року на засіданні міської думи на прохання батьків учнів прогімназії постановили знову порушити клопотання перед російським урядом про перетворення Єлисаветградської 6-тикласної прогімназії на повну гімназію, чого й було досягнуто 5 березня 1885 року. Тоді ж директором Єлисаветградської гімназії призначено колезького радника І.Ф. Прокеша, який займав цю посаду до грудня 1901 року.

У 188687 роки Єлисаветрадське міське управління виконало необхідні роботи (надбудовано другий поверх та зроблено двоповерхові прибудови) задля пристосування приміщення для повної гімназії.

27 серпня 1888 року російський імператор Олександр III з родиною, будучи в Єлисаветграді, відвідав Єлисаветградську чоловічу гімназію.

З кінця 1880-х років замість танцювальних вечорів у гімназії почали проводити літературно-музичні ранки, на яких виступали гімназійні оркестри (духовий, струнний і зведений).

14 квітня 1890 року освячено домову церкву Різдва Пресвятої Богородиці, споруджену при гімназії на благодійні кошти почесного опікуна О.М. Пашутіна та інших громадян міста.

1892 року влаштовано гуртожиток для приїжджих гімназистів.

18 жовтня 1892 року після церемонії урочистого освячення пам'ятника професору Новоросійського університету В. Григоровичу в актовому залі гімназії відбулось урочисте зібрання історико-філологічного товариства «на честь пам'яті Григоровича».

1896 року коштом міста та міського голови, почесного опікуна гімназії Олександра Пашутіна споруджено залізне риштування з кам'яними колонами навколо гімназійного скверу.

6 грудня 1901 року на своєму робочому місці помер директор гімназії І.Ф. Прокеш, і в лютому наступного (1902) року на цю посаду було призначено П.А. Владичина.

Революційні події в імперії 1905 року позначились на Єлисаветграді — в листопаді відбулися перші виступи гімназистів з вимогою демократизації шкільного життя, у зв'язку з чим навіть на місяць були перервані заняття.

У період 190510 років директором гімназії був П.А. Александровський, на честь якого пізніше була названа одна із гімназійних стипендій. Відбувається деяка лібералізація порядків у гімназії.

У часи визвольних змагань українців 1918 року під керівництвом директора Т.В. Калениченка відбувається українізація гімназії — всю документацію переведено українською, а сама мова стає новим навчальним предметом.

1919 року гімназія отримує повну назву «Єлисаветградська Українська Державна Гімназія».

Останній документ гімназії, який зберігся в її архіві, датується 28 червня 1920 року.

У липні 1920 року після остаточного встановлення радянської влади на Єлисаветградщині гімназія припинила своє існування на підставі постанови народного Комісаріату освіти УРСР від 4 липня 1920 року, якою встановлювалась єдина семирічна трудова школа.

Відомі учні[ред.ред. код]

Випускниками класичної гімназії в Єлисаветграді було багато відомих в усьому світі людей.

Відомі учні Єлисаветградської чоловічої гімназії[1]:

Також у гімназії навчалися Б. Ярров, Д. Горшев, А. Величковський, Є. Єфімовський, Р. Лащенко, М. Серебрянський, П.Ойфа та інші.

Приміщення гімназії сьогодні[ред.ред. код]

Протитанкова гармата перед приміщенням Штабу МНС в Кіровограді

У теперішній час (2000-ні) у приміщенні колишньої Єлисаветградської чоловічої гімназії, що збереглося, знаходится штаб та інші служби МНС.

Біля приміщення встановлено технічний пам'ятний знак часів Другої світової війни — протитанкову гармату, а поруч споружено стелу з переліком військових частин, які відзначилися у боях за Кіровоград у січні 1944 року, трохи в стороні поставили Пам'ятник невідомому солдатові[2].

Фасад приміщення колишньої міської класичної гімназії прикрашають численні меморіальні дошки на честь її славних випускників.

Виноски[ред.ред. код]

Джерела і посилання[ред.ред. код]