Єлізаров Віктор Дмитрович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Єлізаров Віктор Дмитрович | |
| Елизаров Викктор Дмитриевич | |
 |
|
| Народився | 25 липня (7 серпня) 1911 село Пашково Веньовського району Тульської області |
|---|---|
| Помер | 1987 |
| Місце проживання | Київ |
| Громадянство |  СРСР |
| Національність | росіянин |
| Галузь наукових інтересів | архітектура |
| Alma mater | Московський архітектурний інститут |
| Вчене звання | народний архітектор СРСР |
| Відомий у зв'язку з: | повоєнна забудівля Хрещатику, станція метро «Хрещатик», аеропорт Жуляни, готель «Дніпро», готель «Київ», Пам'ятник Леніну (Київ), Батьківщина-Мати (Київ) |
| Нагороди |   |
Єлізаров Віктор Дмитрович (рос. Елизаров Виктор Дмитриевич) (* 25 липня (7 серпня) 1911, село Пашково Веньовського району Тульської області — † 1987) — український радянський архітектор, заслужений архітектор УРСР (1970), народний архітектор СРСР (з 1973).
В 1937 закінчив Московський архітектурний інститут. Заступник голови Держбуду УРСР (1964). Основні споруди в Києві (всі в співавторстві):
- планування і забудова Хрещатика (1949—1957),
- аеропорт Жуляни (керівник проекту) (1949),
- Київський телецентр (1952),
- Виставка передового досвіду в народному господарстві УРСР (1951—1958),
- станція метро «Хрещатик» (1960),
- готель «Дніпро» (1964),
- готель «Київ» (1973),
- пам’ятник Леніну у Києві (1946),
- Національний музей історії Великої Вітчизняної війни (керівник проекту) (1974)
- Батьківщина-Мати (Київ) (1981).
Нагороджений орденами Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора, медалями.
