Ємець Володимир Володимирович

Володи́мир Володи́мирович Є́мець (*4 квітня 1938, Чернігів) — український живописець.

Біографічні дані

Народився у Чернігові 1938 року. Батька не пам'ятає: його, священика Володимира Пилиповича, репресували у трагічному 1937-му. А мамі, Оксані Михайлівні, було лише 28 літ, коли стала вдовою. Жили у будинку по вулиці Станіславського, 22, який ще і донедавна стояв.

Талант художника проявився рано - малював у стінгазетах, коли навчався у Довжицькій семирічці та Мохнатинській середній школі. Потім було Кишинівське художнє училище, яке він закінчив у 1960 році.

Після закінчення училища хлопця чекала невдача на іспитах до художнього інституту і він пішов працювати художником-ретушером у щойно створену газету «Комсомолець Чернігівщини». І ніяк не шкодує за всі ці три роки. Тут тоді був редактором Борис Іваненко, який згодом завідував відділом культури ЦК Компартії України, а молоді журналісти Володимир Дрозд і Євген Гуцало тільки починали писати свої перші книжки, щоб потім стати одними із поважних літераторів-шестидесятників. А ще тут працював Станіслав Реп'ях, який нині очолює Чернігівську організацію Національної спілки письменників, журналісти Олександр Скорина і Анатолій Романенко, фотокореспонденти Валерій Інютін та Григорій Бібік. Всі вони не тільки любили, а й допомагали Володимирові. Скажімо, тоді почалася боротьба зі «стилягами», а у молодого художника - борода, і він ніяк не хотів її збривати. А тут ще й замітка «Дело о бороде», яку Володимир Дрозд надрукував не десь, а в «Комсомольской правде» - найтиражнішій газеті Радянського Союзу. З якої відтак всі дізналися, як у Чернігові обком Компартії.. полює за бородою Ємця.

1963—1968 навчався в Київському художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Дипломна робота Володимира Ємця називалася «Медсанбат».

Після інституту молодий художник поїхав до Калінінграда, на батьківщину дружини. Але пробув там менше року і повернувся на Чернігівщину.

Живе у Чернігові. Працював директором художнього музею.

Твори

• «Мій син» (1970).
• «Довженкове подвір'я» (1970).
• «На леваді» (1971).
• «Десна. Молодий місяць» (2003).
• «Південний Буг. Біля старого млина» (2003).
• «Вечір в Боромиках» (2004).

Звання

• 1988 — заслужений художник УРСР.
• 1998 — народний художник України (Указ Президента України від 14 квітня 1998 року, № 292/98 — «за особистий внесок у розвиток української культури і мистецтва, вагомі здобутки у професійній і творчій діяльності»).

Література

• Митці України: Енциклопедичний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 239.
• Мистецтво України: Біографічний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 234.

Електронні джерела

• Сучасне українське мистецтво. Володимир Ємець (1938)
• Чепурний Василь. Як не стати «прикольним» народом
• Володимир Сапон. Володимир Ємець — народний художник