Ємільчинський район
| Ємільчинський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
| Район на карті області | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна |
||||
| Область/АРК: |  Житомирська область |
||||
| Код КОАТУУ: | 1821700000 | ||||
| Утворений: | 1923 | ||||
| Населення: | ▼ 34893 | ||||
| Площа: | 2112 км² | ||||
| Густота: | 16.7 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-4149 | ||||
| Поштові індекси: | 11200—11265 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: |  Ємільчине |
||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 35 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Села: | 117 | ||||
 |
|||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Адреса: | 11200, Житомирська область, смт. Ємільчине, вул. Леніна, 18, 2-13-56 | ||||
| Веб-сторінка: | Ємільчинська РДА | ||||
| Голова РДА: | Забела Леонід Володимирович | ||||
| Голова РР: | Лісовий Петро Сергійович | ||||
Ємі́льчинський райо́н — адміністративна одиниця на заході Житомирської області України. Адміністративний центр — селище міського типу Ємільчине.
Зміст |
[ред.] Географічне розташування
Ємільчинський район розташований у північно-західній частині Житомирської області, займає площу 2,1 2,1 тис. кв. км і лежить у межах поліської низовини.
Межує з Новоград-Волинським, Лугинським, Олевським, Коростенським, Володарсько-Волинським, Червоноармійським районами.
До складу району входить 119 населених пунктів, які об'єднані в 35 сільських та 2 селищні ради[1].
[ред.] Історія
Ємільчинський район (до 15 серпня 1944 року — Емільчинський) утворений постановою ВУЦВК 7 березня 1923 року в складі Коростенської округи. До району входило 19 сільрад Ємільчинської і Сербівської волостей Новоград-Волинського повіту. В ході адміністративно-територіальних реформ 1920-х і 1950-х років неодноразово змінював склад і межі. В сучасному складі і адміністративних межах — з 1966 року[2].
[ред.] Населення
Загальна чисельність населення району (станом на 2011 рік) складає 35 659 осіб, у тому числі міського — 7831, сільського — 27828. Щільність населення 16,8 осіб на кв. км[3].
Працездатного населення, зайнятого в галузях економіки — 6,6 тис. чол. Питома вага людей пенсійного віку 39,8%.
[ред.] Географія
Всього на території району 20 річок. Найбільші з них — Уборть та Уж.
Корисні копалини: граніт, торф, суглинки, піски.
Головні породи лісів: сосна, дуб, береза, вільха, осика, граб, ясен.
Природоохоронні території:
- Забарський заказник. Гідрологічний. Утворений в 1980 році. Площа 1095 га. Глумчанське лісництво. Сфагнове болото, що регулює водний режим Уборті. Зарослі верби та різнотрав'я, місце поселення глухарів та тетеревів.
- Заказник «Вовчі острови». Гідрологічний. Утворений в 1984 році. Площа 452 га. Охоронна зона 1278 га. Ємільчинське лісництвово. Болотний масив, регулятор водного режиму Уборті. Місця поселення бобрів, ондатр, видр, гніздування водно-болотних птахів, чорного лелеки, нараховується 30 видів риб.
- Заказник «Телячий мох». Гідрологічний. Утворений в 1984 році. Площа 553 га. Охоронна зона 1604 га. Зубковицьке лісництво. Верхове болото з гирлами річок, регулює водний режим Уборті. Місце поселення глухарів та тетеревів.
- Заказник «Часниковський». Орнітологічний. Утворений в 1980 році. Площа 612 га. Кочічинське лісництво. Сфагнове болото, місце поселення глухарів, тетеревів, чорного лелеки.
[ред.] Транспорт і зв'язок
Експлуатаційна довжина залізничних колій — 32 км, у тому числі 32 км електрифікованих.
Довжина автомобільних шляхів загальнодержавного значення 46 км, місцевого — 488,7 км. 10 мостів.
Забезпеченість населення телефонним зв'язком складає 64,6 одиниць на 100 сімей по місту і 16,2 одиниць по селу. 32 автоматичні телефонні станції (з них міських 3, сільських — 29) мають загальну монтовану ємність 7000 номерів, у тому числі 2630 міських, 2300 сільських.
[ред.] Економіка
Розвинута харчова промисловість. Рослинництво переважно зернового, тваринництва — м'ясо-молочного напряму.
У районі 6 промислових підприємств. Провідними підприємствами є три заводи: хлібо- масло- та льонозавод. Виробництвом цегли займається одне підприємство, добуванням граніту — дві виробничо-комерційні фірми.
Ємільчинський держлісгосп постачає за кордон лісопродукцію.
[ред.] Пам'ятки культури, архітектура
[ред.] Персоналії
- Матвієнко Ніна Митрофанівна (*10 жовтня 1947, Неділище) — українська співачка, народна артистка України (1985), Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1988), Герой України. Член Спілки кінематографістів України (1989)
- Михайлов Василь Сергійович (*14 січня 1960, Забаро-Давидівка) — ректор Київської державної академії водного транспорту, доктор технічних наук, професор.
Михнюк Ксенія Ісаківна (23 лютого 1928,с.Просіка — 30 грудня 2003, с.Степове) — Герой Соціалістичної Праці, Мати-героїня, доярка радгоспу імені 25-го Жовтня Первомайського району Миколаївської області.- Уваров Володимир Олександрович (р.н. невід — до 1917 р.) — граф, якому деякий час належали землі Ємільчине.
[ред.] Примітки
[ред.] Посилання
- Облікова картка на сайті Верховної Ради
- Ємільчинський район на сайті обласної адміністрації
- Інформаційний портал Ємільчинського району
|
||||||||||
