Єнісейські мови
| Єнісейська сім'я | |
|---|---|
| Поширена в | центральний Сибір |
| Носії | 150÷215 осіб |
| Класифікація | Сино-кавказька макросім'я (гіпотеза), Дене-єнісейська макросім'я (гіпотеза) |
| Склад | 6 мов (див. текст) |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
Єнісейські мови — сім'я загрожених мов у центральному Сибіру вздовж Єнісею.
Єнісейські народності (аринці, ассани, кети, котти, пумпоколи та юги) вперше об'єднав під загальною назвою Юліус Клапрот 1823 року. У середині XIX століття Матіас Кастрен навів безперечні докази їх мовної спорідненості. Він уперше використав термін «єнісейський» для позначення мов цих народностей. Для позначення всієї сім'ї єнісейських мов термін закріпився в 1950-ті — 1960-ті роки.
Усього лише дві мови з цієї сім'ї зберігались у XX столітті, кетська та югська (вимерла до кінця століття). Коттська мова вимерла в XIX столітті, аринська, асанська та пумпокольська — у XVIII столітті. До єнісейської сім'ї, мабуть, належали також мови буклінців, байкотців, яринців, ястінців, ашкіштимів та койбалкіштимів, про що можна судити із записів царських збирачів ясака XVII століття, однак від самих мов нічого не збереглося, крім кількох особистих імен.
Різні лінгвісти порівнювали збережені єнісейські мови з такими мовами як баскська, бурушаскі, мова американських індіанців Кечуа, тощо. Найперспективнішою вважають точку зору С. А. Старостіна, за якою єнісейські мови генетично пов'язані як з сино-тибетськими, так і з нахсько-дагестанськими мовами[1].
У лютому 2008 року на лінгвістичному симпозіумі у Фербанксі (штат Аляска) Е. Вайда висунув гіпотезу, яка отримала значну підтримку, згідно з якою існує спорідненість єнісейських мов з північноамериканською сім'єю на-дене[2][3]; це припущення висловлювалося і раніше[4]. Марк Сіколі та Гаррі Голтон на основі порівняння єнісейських мов з мовами на-дене з'ясували, що напрямок міграції через Берингію швидше за все був двонаправленим.[5]
Класифікація[ред. | ред. код]
- Південноєнісейські
- Ассано-коттська група
- Арино-пумпокольська група
- Північноєнісейські
(† — мертва мова)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Лінгвістичний енциклопедичний словник. М., 1990. [Архівовано 19 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Dene-Yeniseic Symposium [Архівовано 15 листопада 2018 у Wayback Machine.], University of Alaska Fairbanks, February 2008, accessed 30 Mar 2010(англ.)
- ↑ Links found between two ancient languages [Архівовано 11 травня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Merritt Ruhlen. The origin of the Na-Dene. [Архівовано 8 липня 2011 у Wayback Machine.] Stanford University, Stanford, CA, September 9, 1998(англ.)
- ↑ Lenta.ru: Наука й техніка: Наука: Лінгвістика що об'єднує. Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 8 грудня 2014.
Література[ред. | ред. код]
- Тимоніна Л. Г. Тюркські запозичення в єнісейських мовах при порівняльно-історичному висвітленні [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]: Автореф. дис… Кандидат філологічних наук. — Ростов-на-Дону, 1984. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Вернер Г. К. Єнісейські мови [Архівовано 15 квітня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
|
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про Азію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||