Єрней Копітар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Є́рней Ба́ртол Копі́тар
Jernej Bartol Kopitar
Народився 21 серпня 1780(1780-08-21)
Репнє
Помер 11 серпня 1844(1844-08-11) (63 роки)
Відень
Громадянство Австрія
Національність словенець
Галузь наукових інтересів Мовознавство
Славістика

Є́рней Ба́ртол (Варфоломі́й) Копі́тар (словен. Jernej Bartol Kopitar; *21 серпня 1780, Репнє — †11 серпня 1844, Відень) — словенський мовознавець та філолог.

З життєпису та доробку[ред.ред. код]

Народився у невеликому селі Репнє на території словенської Кра́їни. Закінчив ґімназію в Любляні, працював приватним вчителем в домі знаменитого підприємця, науковця, мецената Зиґмунда Цойса. 1808 року переїхав до Відня, де працював у придворній бібліотеці бібліотекарем, з 1844 року — директором, цензором видань новогрецькою та слов'янськими мовами.

1808 року у Любляні видав «Gramatik der Slavischen Sprache in Krain Kärnten und Steyermark» (укр. Граматика слов'янської мови у Країні, Каринтії та Штирії), де виклав норми словенської літературної мови (також у книзі було вміщено критичний огляд словенської літератури).

Займався лексикографією, реформуванням абетки, укладанням підручників, збиранням фольклору та просвітницькою діяльністю. Його зусиллями 1817 року в люблянському ліцеї було відкрито кафедру словенської мови.

Досліджував давньослов'янські пам'ятки, 1836 року видав глаголичну пам'ятку старослов'янської мови XI століття «Glagolita Clozianus», куди увійшли так звані Фрейзінґенські (Мюнхенські) уривки — перший відомий текст слов'янською мовою, написаний латинкою. Е.Копітар доповнив видання короткою граматикою старослов'янської мови та історичним нарисом.

1839 року опублікував у Відні працю «Hesychii Glossoggraphi discipulus et λωσσί Russus in ipsa Constsantinopoli sec. XII ad XIII additius alius Wiscellsanois philogici maxime et slavistici Argumenti».

Був прихильником ідей слов'янського відродження, тісно співпрацював із основоположниками слов'янської філології Йосефом Добровськи та Вуком Караджичем. У своїх працях висунув теорію про карантансько-паннонське (словенське) походження староцерковнослов'янської мови, яку втім відкинула наукова спільнота.

Статті Копітара зібрав Франц Міклошич (працював під його керівництвом у Віденській бібліотеці, видав 1857 року у Відні збірку «Kopitars kleinere Schriften sprachwissenschaftlichen, geschichtlichen, ethnographischen und rechtshistorischen Inhalts Beck» (укр. Невеликі статті Е.Копітара мовознавчого, етнографічного та правового змісту).

Джерела[ред.ред. код]