Єршов Олексій Іванович
| Олексій Іванович Єршов | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
18 квітня 1925 село Аполіха Купинського району Новосибірської області, РФ. | |||
| Смерть |
11 січня 1944 (18 років) біля села Корені Світлогорського району (Гомельська область), Білорусь | |||
| Поховання | Світлогорський район | |||
| Країна |
 СРСР | |||
| Рід військ | піхота | |||
| Роки служби | 1943–1944 | |||
| Звання | гвардії червоноармієць | |||
| Командування | стрілець 6-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії | |||
| Війни / битви | Радянсько-німецька війна | |||
| Нагороди |
| |||
Єршов Олексій Іванович (18.04.1925 — 11.01.1944) — учасник Радянсько-німецької війни, стрілець 6-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії червоноармієць[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 18 квітня 1925 року в селі Аполіха Купинського району Новосибірської області, РФ. В 1940 році закінчив з відзнакою Новосільску семирічну школу.
В армію був призваний у 1943 році і направлений в Кемеровське піхотне училище[2] (за іншими даними вчився в полковій школі у м. Кемерово[3]). У серпні 1943 року курсантів без присвоєння офіцерського звання передали до Діючої армії. З 4 вересня 1943 року стрілець 6-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії.
Особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро та утриманні плацдарму на північ від Києва у вересні 1943 року. 23 вересня 1943 року у складі взводу молодшого лейтенанта Г. Г. Яржина форсував Дніпро в районі села Ясногородка Вишгородського району Київської області. Брав участь у захопленні пароплава «Миколаїв» і баржі з військово-інженерним вантажем. У бою за село Ясногородка знищив до 20 фашистів[4].
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм червоноармійцю Єршову Олексію Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[5].
Брав участь у звільненні України і Білорусі. Загинув 11 січня 1944 року в бою за визволення Білорусі біля села Корені Домоновичеського (зараз Світлогорського) району Гомельської області. Похований на полі бою.
Нагороди[ред. | ред. код]
- медаль «Золота Зірка» (17 жовтня 1943)
- Орден Леніна
Пам'ять[ред. | ред. код]
- В м. Купіно (Новосибірська обл., РФ) та в м. Світлогорськ (Гомельська обл., Білорусь) іменем Героя названі вулиці.
- На могилі Героя встановлено його бюст[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
- ↑ Кемеровское высшее военное командное училище связи — Открытое Кемерово [Архівовано 20 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ http://www.edu54.ru/sites/default/files/upload/2011/08/lietopis_po_istorii_kupino.doc [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.] Летопись родного края (рос.)
- ↑ http://www.podvignaroda.mil.ru/ [Архівовано 2012-07-25 у Wayback Machine.] ЦАМО Фонд 33. Оп.793756, ед. хран. 15, запись 150010170, стр.494 (рос.)
- ↑ http://www.podvignaroda.mil.ru/ [Архівовано 2012-07-25 у Wayback Machine.] ЦАМО фонд 33 опись 682525 ед. хран 48 запись 12057300(рос.)
- ↑ http://tekna20000.beon.ru/14351-099-kupino.zhtml [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.] Купино(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Ершов, Алексей Иванович [Архівовано 21 листопада 2012 у WebCite](рос.)
- Новосибирская книга памяти [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Их именами названы…[недоступне посилання з травня 2019](рос.)
- Ершов Алексей Иванович [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Купино [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Летопись родного края (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382 (рос.)
- Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — ISBN 5-319-00085-5 (рос.)
- О войне и товарищах. Сборник воспоминаний. — Красноград: АО «КМП», 1996 (рос.)
- Навечно в сердце народном. 3-е изд., дополненное и исправленное. — Минск: Гл. ред. Белорус. сов. энцикл., 1984.(рос.)
| |||||||
