Єсаї абу Мусе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Єсаї абу Мусе (вірм. Եսայի աբու Մուսե [1]) — вірменський князь південних областей Арцаху IX століття, автор віршів. Арабський автор Абу-ль-Фарадж називає Єсаї абу Мусе «вірменином-патрикієм, чоловіком на ім'я Стефанос»[2], Михайло Сирієць — «Патрикій Вірменії»[3]. Поєднавши в 40-х роках IX століття володіння брата матері (області Верін Вайкунік, Бердадзор, Сісакан, Мюс Хабанд, Парсаканк, Муханк в Арцасі та Трі в Утіку) став найвпливовішим князем Арцаху і частини Утіку. У 840-х роках переміг у битві з баласаканцями. У 850-х роках арабський воєначальник Бугу-шараб вчиняє навалу на володіння князя Єсаї абу Мусе. Останній зміцнившись у фортеці Ктіш (Гтіч) протягом одного року вів успішні бої проти Бугі. Після тимчасової згоди у 853 році був заарештований і відправлений до Багдада як бранця.

Див. також [ред.]

Примітки [ред.]

  1. Ապումուսէ, Ապամուսէ Աբու Սահլ, Մուսէ, Յիսայի (Апумусе, Апамусе Абусахл, Мусе, Йісаї)
  2. Абу-ль Фарадж. Загальна Історія
  3. Міхайло Сирієць. Хроніка, прим. 159