Іакінф (Бічурін)
Іакінф (в миру Мики́та Я́кович Бічу́рін; *1777 — †1853) — архімандрит Православної російської церкви; дипломат, сходознавець і мандрівник, знавець китайської мови, один з основоположників російської синології. Член-кореспондент Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук (з 17 грудня 1828 року).
Біографія [ред.]
Син сільського дяка, чуваш. 1799 закінчив духовну семінарію в Казані.
1807 — 1822 був архімандритом російської духовної місії в Пекіні, де досконало вивчив китайську мову і зібрав багато матеріалів, які пізніше використав у численних наук, працях з мови, історії, культури, етнографії і філософії Китаю.
1822 за «байдужість» до релігійних справ був позбавлений сану архімандрита і 1823 засланий до Валаамського монастиря. 1826 — перекладач Азіатського департаменту.
З 1828 — член-кореспондент АН, з 1831 — член Паризького азіатського товариства.
Джерела [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
- Проф. А. И. Макаровский АРХИМАНДРИТ ИАКИНФ БИЧУРИН - ПРАВОСЛАВНЫЙ МИССИОНЕР И РУССКИЙ СИНОЛОГ
