Іакінф (Бічурін)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Іакінф (в миру Мики́та Я́кович Бічу́рін; *1777 — †1853) — архімандрит Православної російської церкви; дипломат, сходознавець і мандрівник, знавець китайської мови, один з основоположників російської синології. Член-кореспондент Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук (з 17 грудня 1828 року).

Біографія[ред.ред. код]

Син сільського дяка, чуваш. 1799 закінчив духовну семінарію в Казані.

1807 — 1822 був архімандритом російської духовної місії в Пекіні, де досконало вивчив китайську мову і зібрав багато матеріалів, які пізніше використав у численних наук, працях з мови, історії, культури, етнографії і філософії Китаю.

1822 за «байдужість» до релігійних справ був позбавлений сану архімандрита і 1823 засланий до Валаамського монастиря. 1826 — перекладач Азіатського департаменту.

З 1828 — член-кореспондент АН, з 1831 — член Паризького азіатського товариства.

Джерела[ред.ред. код]