Ібн-Русте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ібн-Русте́ (Ібн-Руста) Абу Алі Ахмед ібн Омар — арабський письменник і географ кінця IX — початку X ст. Написав «Книгу дорогоцінних скарбів», якої зберігся лише 7-й том. В книзі розповідається про народи Близького і Середнього Сходу і Східної Європи, в тому числі — про слов'ян, вказує на те, що у русів було багато городів, що вони об'єднували свої сили у боротьбі проти ворогів. Ось, що він пише про росів/русів:

«Що стосується ар-Русії, то вона знаходиться на острові, який оточений озером. Острів, на якому вони (руси) проживають, має довжину в три дні путі, покритий лісами та болотами, не здоровий та вологий настільки, що варто лише людині ступити ногою на землю, як остання трясеться через надлишок вологості. У них є цар, який називається хакан русів. Вони нападають на слов'ян, підпливають до них на кораблях, висаджуються та забирають їх в полон, а потім везуть в Хозаран і Булкар, де продають. Вони не займаються землеробством, а їдять лише те, що привозять із землі слов'ян. Коли в них народжується син, то він (рос) дарує новонародженому меч, кладе його перед немовлям і каже: „Я не лишаю тобі в спадок ніякого майна, і немає в тебе нічого, крім того, що ти придбаєш цим мечем“.

…Вони хоробрі та мужні, і якщо нападають на який народ, то не відступають, поки не винищать його повністю. Переможених знищують або перетворюють в рабів. Вони високого зросту, статні і сміливі при нападі. Проте на конях сміливості не проявляють, і всі свої напади та походи здійснюють на кораблях.

…Роси носять широкі шаровари, на які використовують сто ліктів матерії. Надіваючи подібні шаровари, збирають їх в збірку біля колін, до яких потім і прив'язують. Ніхто з них не випорожняється наодинці, проте обв'язково супроводжують роса три його товариші, що оберігають його.

…Всі вони постійно носять мечі, оскільки мало довіряють один- одному, а зрадництво та підступність серед них справа звична. Якщо комусь з них вдається придбати якесь майно, то рідний брат або товариш його відразу починає йому заздрити та думати як би вбити чи обікрасти…»