Ібн Батута

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Абу Абдала́х Муха́мед Ібн Абдалла́х аль Лава́л ат Танджи́ (ібн Батута; *24 лютого 1304 — †1377) — видатний арабський мандрівник.

Бербер з Танжеру (Марокко). Протягом 1325—1349 подорожував по Аравії, Єгипту, Ірану, Малій Азії, з Сінопу, перепливши Чорне море, досяг Криму. Згодом ібн Батута побував у Хорезмі, Бухарі, Афганістані, Індії та Китаї.

В 1349 повернувся у Марокко.

В 1352—53 мандрував по Судану, дійшов до Тімбукту на ріці Нігер. Останні роки свого життя провів у місті Фесі. Оповіді ібн Батути про свої подорожі, які він продиктував секретарю місцевого султана, лягли в основу книги «Подарунок споглядачам про дива міст та чудеса подорожей». Твір ібн Батути є цінним джерелом з історії України.

[ред.] Література

Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.