Івангород (місто)
Іванго́род (рос. Ивангород, ест. Jaanilinn, фін. Iivananlinna) — місто (з 1954) обласного підпорядкування на північному заході Росії, у Ленінградській області.
Населення — 11,1 тис. осіб (2005), площа — 7,7 км².
Місто розташовано на правому (східному) березі річки Нарви (навпроти естонського міста Нарва), у 159 км на захід від Санкт-Петербурга.
До 1945 року місто входило до складу Естонії і носило назву ест. Jaanilinn.
[ред.] Населення
| 1947 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2002 | 2008 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1838 | 14432 | 11620 | 10706 | 11833 | 11206 | 10922 |
[ред.] Історія
Івангород був заснований як фортеця в 1492 році московським князем Іваном III Васильовичем і названий в його честь. В німецьких документах кінця XV століття був відомий як «контр-Нарва». Фортеця Івангород з потужними кам'яними стінами і десятьма вежами — перша руська оборонна споруда прямокутного плану (1492—1610). В XVI ст. Івангород неодноразово піддавався нападам зі сторони німців, шведів і поляків. В 1581—1590 (після Лівонської війни) і в 1612—1704 (в результаті шведської інтервенції початку XVII ст. в Росії) знаходився під владою шведів. В 1704 захоплений руськими військами в ході Великої Північної війни. Після закінчення Північної війни військове значення Івангородський фортеці поступово зійшло нанівець, а місто втратило статус самостійного населеного пункту і стало вважатися форштадтом (передмістям) Нарви. У 1920 році відповідно до умов Тартуського мирного договору Івангород перейшов Естонії. Після приєднання Естонії до СРСР в 1940-у місто залишалось в межах адміністративних кордонів новоствореної Естонської РСР. З 1941 по 1944 рік Івангород був окупований нацистською Німеччиною, і підпорядкований адміністрації рейхскомісаріату Остланд.
