Іване-Золоте
| село Іване-Золоте | |
|---|---|
a.jpg)
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Заліщицька міська громада |
| Облікова картка | Іване-Золоте |
| Основні дані | |
| Засноване | 1349 |
| Населення | 900 |
| Територія | 18,460 км² |
| Густота населення | 48,75 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48676 |
| Телефонний код | +380 3554 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°43′12″ пн. ш. 25°38′05″ сх. д. / 48.72000° пн. ш. 25.63472° сх. д.Координати: 48°43′12″ пн. ш. 25°38′05″ сх. д. / 48.72000° пн. ш. 25.63472° сх. д. |
| Водойми | Луча |
| Відстань до районного центру |
15 км |
| Найближча залізнична станція | Дзвиняч |
| Відстань до залізничної станції |
4 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48600, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Заліщики, вул. С. Бандери, 40 |
| Карта | |
  Іване-Золоте | |
 Іване-Золоте | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Іва́не-Золоте́ — село в Україні, у Заліщицькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на лівому березі річки Дністер, на півдні району. До 2020 року адміністративний центр Івано-Золотівської сільської ради. До Іване-Золотого приєднано хутір Нагірка.
Населення становить 875 осіб (2003).
Географія[ред. | ред. код]
Селом тече річка Луча, яка впадає у Дністер.
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу Іване-Золотого виявлено трипільське поселення. Давньослов’янське поселення розташоване в околицях Іване-Золотого, виявлене розвідкою І.С.Винокура. Поблизу села є давньоруське поселення, на поверхні знайдено срібну сережку, також виявлено давньоруський ґрунтовий могильник.[1]
Перша писемна згадка — 1349 як Іванє (Гвани) Золоте, від 1519 — Іванє; за сучасною назвою відоме від 1900.
Діяли товариства «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Союз українок», «Сільський господар», «Рідна школа», «Відродження», кооператива.
У 1941, 1969, 2008 рр. село постраждало від великих повеней на Дністрі.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Заліщицької міської громади.[2]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,56% |
| російська | 0,33% |
| білоруська | 0,11% |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Є церква Перенесення Мощей святого Миколая (1895; мурована), каплички на честь заснування Запорізької Січі (реставрована 1990), проголошення незалежності України. Біля села є Іване-Золотецький розріз нижнього девону — відслонення, геологічна пам'ятка природи місцевого значення.
Пам'ятники[ред. | ред. код]
1958 місцева влада повалила пам'ятні хрести.
Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967), відновлено пам'ятники на честь скасування панщини та з написом «Пам'ятник цей був повалений 1958 року невіруючими» (1989), насипана символічна могила Борцям за волю України (1991).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа І—ІІ ступеня, дитячий садок, клуб, бібліотека, ФАП, приватне селянське господарство «Наддністрянське».
Відомі люди[ред. | ред. код]
В Іване-Золотому народилися:
- науковці Д. Бабінець, С. Гандзюк, Б. Каспрук, О. Харлан,
- Вістовський Олег Володимирович (1961) — український поет, публіцист, перекладач, журналіст.
- Кумановський Микола Павлович (1846 — 18 листопада 1924, с. Німшин, нині Івано-Франківська область) — український цитрист, композитор, священик.[4]
- Палагнюк Іван — батько американського актора Джека Паланса.
- Профатило Олександр Олександрович(1989—2024)— український військовик, учасник російсько-української війни[5].
- Шабатура Ганна Михайлівна — народна художниця, мати Стефанії Шабатури.
- Шабатура Стефанія Михайлівна (1938—2014) — килимарка, відома правозахисниця та громадська діячка, в'язень радянських концтаборів.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Вигляд на село з пагорба -
В'їзд у село -
Церква Перенесення Мощей Святого Миколая -
Клуб -
Будівля старої школи -
Нова школа і садок -
Символічна могила Борцям за волю України -
Каплиця-пам'ятка про Запорізьку Січ -
Стадіон -
Пам'ятний хрест, встановлений в пам'ять про жителів села, які померли від тяжкої хвороби чуми та холери
_%D1%81.%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5-%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B5.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ admin. Археологія та стародавня історія Заліщицького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Муха А. І. Композитори України та української діаспори: Довідник. — Київ : Музична Україна, 2004. — 164 с.
- ↑ ПРОФАТИЛО Олександр Олександрович. Тернопільщина (укр.). 26 лютого 2024. Процитовано 29 лютого 2024.
Джерела[ред. | ред. код]
- І. Дубецький, В. Олійник, В. Уніят Іване-Золоте // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Дисидентський рух в Україні. Шабатура Стефанія Михайлівна
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Тернопільської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |