Іванко Віталій Миколайович
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Віталій Миколайович Іванко | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 9 квітня 1992 (32 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Харків, Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 178 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 64 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 2005—2007 2008—2009 |
УФК (Харків) «Металург» (Д)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Віталій Миколайович Іванко (нар. 9 квітня 1992, Харків) — український футболіст, нападник, колишній гравець молодіжної збірної України.
Клубна кар'єра[ред. | ред. код]
Вихованець харківського училища фізичної культури, у команді якого брав участь у турнірах ДЮФЛ України протягом 2005—2007 років. На початку 2008 року переїхав до Донецька, де продовжив кар'єру у клубній структурі місцевого «Металурга». Виступав у юнацькій команді клубу паралельно з іграми у складі команди дублерів.
18 травня 2008 року дебютував в іграх Прем'єр-ліги чемпіонату України, вийшовши на заміну у грі проти донецького «Шахтаря» (поразка 1:4). Іванко вийшов на 81 хвилині замість Олександра Косиріна. Його дебют відбувся в 16 років і він став одним із наймолодших дебютантів елітного дивізіону України[1].
За 5 років, проведених у «Металурзі», нападник не зумів закріпитися у стартовому складі першої команди, переважно виходячи на заміни. Тому й така низька результативність — лише 3 голи в 57 офіційних матчах.
У січні 2013 року перебував на навчально-тренувальному зборі у складі київського «Арсенала»[2], проте до підписання контракту тоді справа так і не дійшла.
Наприкінці березня 2013 року залишив розташування «Металурга», розірвавши контракт[3].
У липні 2013 року уклав контракт з кіпрським клубом АЕК (Ларнака)[4].
У січні 2015 року підписав контракт із «Говерлою» (Ужгород)[5].
У червні 2016 року став гравцем грузинського клубу «Колхеті-1913»[6], але вже взимку 2016/17 залишив команду і приєднався до лав грецького клубу «Нікі» (Волос)[7], але зрештою опинився у складі команди «Панегіаліос»[en].
У вересні 2018 року став гравцем сімферопольської «Таврії»[8]. Іванко зіграв за «Таврію» один матч та покинув склад команди.
Виступи у збірних[ред. | ред. код]
Із 2007 року викликався до збірних команд України різних вікових категорій. Дебютував у формі збірної 6 жовтня 2007 року у грі збірної Україна (U-16) проти молдовських однолітків, у якій забив два з трьох голів української команди (фінальний рахунок 3:0).
Із серпня 2008 року став захищати кольори збірної юнаків віком до 17 років, за яку протягом двох років провів 12 матчів і забив один гол у ворота бельгійських однолітків, після чого став виступати за збірну до 18 років.
11 серпня 2010 року дебютував у складі юнацької збірної України U19 у виїзному матчі проти Ірландії, провівши на полі 79 хвилин.
Із серпня 2011 року став виступати за молодіжну збірну. 2013 року в її складі завоював срібні медалі на Кубку Співдружності[9], де українці дійшли до фіналу, а Іванко зі своїм партнером по команді Юрієм Яковенко та білорусом Артемом Биковим став другим бомбардиром на Кубку Співдружності (у всіх по 4 забитих м'ячі).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Виталий Иванко: «Надеюсь, удастся закрепиться в составе». Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 19 вересня 2013.(рос.)
- ↑ «Арсенал» усилился форвардом украинской «молодёжки» [Архівовано 29 травня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Иванко настаивает на статусе свободного агента. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 19 вересня 2013.(рос.)
- ↑ «Виталий Иванко стал игроком „АЕКа“» [Архівовано 25 липня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «Говерла» подписала Иванко [Архівовано 16 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Озарків продовжить кар'єру в Грузії. «UA-Футбол» (7 серпня 2016). Перевірено 7 серпня 2016.
- ↑ Іванко продовжить кар'єру в Греції — джерело. «UA-Футбол» (3 січня 2017). Перевірено 3 січня 2017.
- ↑ «Таврія» підсилилася екс-форвардом донецького «Металургу». «UA-Футбол». 17 вересня 2018. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
- ↑ Украина проиграла России финал Кубка Содружества [Архівовано 31 травня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Іванко Віталій Миколайович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
|
- Народились 9 квітня
- Народились 1992
- Уродженці Харкова
- Українські футболісти
- Гравці молодіжної збірної України з футболу
- Футболісти «Металурга» (Донецьк)
- Футболісти АЕК (Ларнака)
- Футболісти «Білшини»
- Футболісти «Геліоса»
- Футболісти «Колхеті-1913»
- Футболісти «Сутьєски»
- Футболісти «Таврії» (Сімферополь)
- Українські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери на Кіпрі
- Футбольні легіонери в Білорусі
- Футбольні легіонери в Грузії
- Футбольні легіонери у Греції
- Футбольні легіонери в Чорногорії