Іванове

місто Іванове; біл. Іванава
	Герб Іванова
	Панорама міста: церква, костел, райрада
	Іваново на карті Білорусі
Основні дані
Країна	Білорусь
Область	Берестейська область
Район	Івановський
Перша згадка	1423
Статус	з 1971 року
Населення	16,4 тис. (2006).
Телефонний код	+375-1652
Географічні координати	52°08′ пн. ш. 25°33′ сх. д. / 52.133° пн. ш. 25.550° сх. д.Координати: 52°08′ пн. ш. 25°33′ сх. д. / 52.133° пн. ш. 25.550° сх. д.
Відстань
Найближча залізнична станція	Янів-Поліський

Іванове на карті Берестейської області

ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Іванове

Іванове (біл. Іванава, пол. Janow або Janow Poleski, стара назва «Янів») — місто в Білорусі, адміністративний центр Івановського району Берестейської області. Залізнична станція на лінії Берестя — Пінськ.

Зміст

1 Історія
2 Економіка
3 Соціальна сфера
4 Пам'ятки архітектури
- 4.1 Втрачена спадщина
5 Пам'ятники міста
6 Галерея
7 Посилання

Історія [ред.]

Іванове відомо з 14 століття як село Порхово. У 1423 році Володислав II Ягайло подарував його Луцькому кафедральному костелу. Поселення отримує статус містечка, а в 1465 році луцький єпископ Ян Ласович (Йоан Лосович) (1463–1468) перетворив Порхово в місто, надавши йому своє ім'я. З тих пір Янів стає другого резиденцією луцьких єпископів, багато з яких тут і поховані.

До кінця 18 століття воно входить до складу Речі Посполитої. Під час козацьких воєн 16 травня 1657 року тут був схоплений козаками загону Антіна Ждановича, і закатований Анджей Бобола.

Місто приєднано до Росії в 1795 році під час третього поділу Польщі. В 19 столітті місто не розвивалося, в основному через близькість значно більшого за чисельністю населення Пінська. В кінці 19 століття тут жило близько 3000 жителів, в основному селяни та працівники місцевих дрібних текстильних цехів.

У 19 столітті Янів відноситься до Кобринського повіту. У період між 1915 і 1918 місто окуповане кайзерівською Німеччиною, в 1919 році воно було передане Польщі. Під час польсько-більшовицької війни воно в період з липня по жовтень 1920 року окуповане російськими військами.

У 1921–1939 роках містечко, як і інші населені пункти Західної Білорусі, перебуває у складі Польщі. У 1926 році Янів був пов'язаний із світом збудованою залізницею. Однак це не призвело до швидкого розвитку економіки, як в інших регіонах Польщі. В 1939 році тут були збройні заворушення місцевого єврейського населення проти польської армії і в підтримку вторгнення радянських військ.

У 1939 році Янів включено до складу БРСР. У 1940 році стає центром району в статусі смт під назвою Іваново.

Під час другої світової війни 27 червня 1941 року містечко зайняте німецько-фашистськими військами. В ході окупації в районі загинуло 8,8 тисяч чоловік, більшість євреїв містечка були знищені. 22 січня 1943 30 місцевих поляків були вбиті в пінський в'язниці за дії проти гестапо. В липні 1944 року місто зайнято радянською 61-ї армією і було знову приєднано до Білоруської РСР в складі СРСР.

Центр району у період з 1954 по 1962 і потім з 1965. З березня 1971 року Іваново знов отримало статус міста.

З 1991 року в незалежній Білорусі.

Економіка [ред.]

Підпиємства харчової, деревообробної промисловості, будівельних матеріалів.

ВАТ «Белсолод»
ВАТ «Мекасан»
Філія "Яновського районного споживчого товариства "Мариля ""
ВАТ «Яновський райагросервіс»

Соціальна сфера [ред.]

Освіта [ред.]

В Іваново працюють:

гімназія
3 середні школи
музична школа
дитячо-юнацька спортивна школа
6 дошкільних установ

Медицина [ред.]

Медичні послуги надає міська поліклініка.

Культура [ред.]

Діють 3 бібліотеки, будинок творчості дітей та юнацтва. Працює Іванівський музей історії створення району. Через місто проходить туристичний маршрут «Розсип талантів поліських».