Іванов В'ячеслав Всеволодович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

В'ячеслав Всеволодович Іванов (нар. 21 серпня 1929, Москва) — російський лінгвіст, літературознавець, видатний індоєвропеїст, однин із засновників математичної лінгвістики та семіотики культури; академік РАН (2000), академік РАПН (1991), професор Відділу слов'янських та східноєвропейських мов і літератур Каліфорнійського університету, Лос-Анджелес (UCLA), директор Інституту світової культури МДУ, директор Російської антропологічної школи РДГУ, голова Опікунської ради Фонду фундаментальних лінгвістичних досліджень.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 21 серпня 1929 року в родині письменника Всеволода Іванова. У дитинстві переніс важку хворобу, що стало причиною отримання домашньої освіти. У 1941—1943 роках перебував у евакуації в Ташкенті. У 1946 році закінчив школу, в 1951 році — філологічний факультет Московського державного університету. У 1955 році отримав ступінь доктора філологічних наук за кандидатську дисертацію про відношення клинописної хеттської мови до інших індоєвропейських. Дисертація не була затверджена ВАКом через втрату дисертації. Повторно отримав ступінь доктора в 1978 році в Вільнюському університеті за роботу про балтійське та слов'янське дієслово. У 1956—1958 роках керував семінаром з математичної лінгвістики МДУ.

У 1958 році був звільнений з МДУ за незгоду з офіційною оцінкою роману Бориса Пастернака «Доктор Живаго» та за підтримку поглядів Романа Якобсона. Рішення про звільнення було офіційно скасовано як помилкове в 1988 році.

У 1959—1961 роках завідувач групою машинного перекладу Інституту точної механіки та обчислювальної техніки і голова Лінгвістичної Секції академічного Наукової Ради з кібернетики. У 1961—1989 роках завідувач сектором структурної типології Інституту слов'янознавства. У 1989—1993 роках директор Бібліотеки іноземної літератури. У 1989—1994 роках завідувач кафедри теорії та історії світової культури МДУ. З 1992 року директор Інституту світової культури МДУ. З 2003 року директор Російської антропологічної школи. З 2010 року — один із засновників та Голова Опікунської ради Фонду фундаментальних лінгвістичних досліджень.

У 1989—2001 роках професор Стенфордського університету на Кафедрі слов'янських мов і літератур. З 1992 року до сьогодні професор Кафедри слов'янських мов і літератур та Програми індоєвропейських досліджень Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Дослідження В. В. Іванова присвячені різним темам історичного та порівняльного мовознавства (насамперед індоєвропейських мов), психолінгвістиці, семіотиці, математичної лінгвістики, літературознавства, історії культури, антропології. Бібліографія його наукових праць включає більше тисячі пунктів. Опублікував переклади з вісімнадцяти мов. Доктор філологічних наук (1955, дисертація не затверджена і загублена ВАКом, повторно в 1978 році).

Спільно з В. Н. Топоровим написав дві монографії і багато статей з семіотики слов'янської культури.

Спільно з Т. В. Гамкрелідзе є автором фундаментальної праці «Індоєвропейська мова та індоєвропейці», де досліджується граматика і лексика гіпотетичної прамови всіх індоєвропейських мов, намічена реконструкція основних характеристик соціальної організації, релігії та матеріальної культури праіндоевропейців, а також — з використанням археологічних даних — розглядається питання про походження індоєвропейців. У книзі вперше висунута т. н. «Вірменська гіпотеза».

Основні праці[ред.ред. код]

Монографії[ред.ред. код]

  • Труды по этимологии индоевропейских и переднеазиатских языков. Т.1. Индоевропейские корни в хеттском языке. М., ЯСК-Знак. 2007. 562 стр. 800 экз. (кандидатская диссертация, написана в 1955 году, опубликована в 2007 году)
  • Иванов Вяч. Вс., Топоров В. Н. Санскрит. (Серия «Языки зарубежного Востока и Африки») М., ИВЛ. 1960. 134 стр. 1300 экз. (англ.пер. 1968)
  • Хеттский язык. (Серия «Языки зарубежного Востока и Африки») М., ИВЛ. 1963. 222 стр. 2100 экз. 2-е изд., доп. М., УРСС. 2001.
  • Общеиндоевропейская, праславянская и анатолийская языковые системы. (Сравнительно-типологические очерки). М., Наука. 1965. 298 стр. 2000 экз.
  • Иванов Вяч. Вс., Топоров В. Н. Славянские языковые моделирующие семиотические системы: (Древний период). М., Наука. 1965. 246 стр. 2400 экз.
  • Иванов Вяч. Вс., Топоров В. Н. Исследования в области славянских древностей: (Лексические и фразеологические вопросы реконструкции текстов). М., Наука. 1974. 342 стр. 2600 экз.
  • Очерки по истории семиотики в СССР. М., Наука. 1976. 303 стр. 5000 экз. (нем.пер.1985)
  • Чёт и нечет: Асимметрия мозга и знаковых систем. М., Советское радио. 1978. 185 стр. 40000 экз. (Кибернетика) (нем.пер.1983, рум.пер.1986, латыш.перераб.изд. Рига,Зинатне.1990)
  • Славянский, балтийский и раннебалканский глагол. Индоевропейские истоки. М., Наука. 1981. 271 стр. 2150 экз.
  • История славянских и балканских названий металлов. М., Наука. 1983. 197 стр. 2100 экз.
  • Иванов Вяч. Вс., Гамкрелидзе Т. В. Индоевропейский язык и индоевропейцы. Реконструкция и историко-типологический анализ праязыка и протокультуры. В 2 т. Тб., 1984. 5000 экз. = Благовещенск,1998. (engl. trans. by J.Nichols. Berlin; New-York. 1995).
  • Взгляд на русский роман в 1992 году. М., Рудомино. 1993. 16 стр.
  • Russian Civilization. Уч.пособие. 1994. 109 p.
  • The archives of the Russian Orthodox Church of Alaska, Aleutian and Kuril Islands (1794—1912): An attempt at a multisemiotic society. Washington, 1996.
  • The Russian orthodox church of Alaska and the Aleutian Islands and its relation to native American traditions — an attempt at a multicultural society, 1794—1912. Washington: Libr. of Congr., 1997
  • Хлебњиков и наука. / С рус. према рукопису прев. Радмила Мечанин. Београд,Нар.кн./Алфа. 2003.
  • Лингвистика третьего тысячелетия. М., ЯСК. 2004. 177 стр.
  • Наука о человеке: введение в современную антропологию. М., РГГУ. 2004. 194 стр.
  • Дуальные структуры в антропологии: курс лекций. (Серия «Библиотека РАШ». Вып.2) М., РГГУ. 2008. 329 стр.

Вибрані статті[ред.ред. код]

Переклади[ред.ред. код]

  • Гюго В. Закаты. // Собр. соч. В 15 т. М., ГЛИ. 1953. С.456-460.
  • Перевод стихов и эпиграфов в кн.: Скотт В. Айвенго. М.-Л., Детгиз. 1953. Скотт В. Квентин Дорвард. М.,1958.
  • Райнис Я. Одинокая вершина. // Избр. произв. Л., 1953. С.98.
  • Перевод отдельных стихов: Байрон Дж. Г. Избранные стихи и поэмы. М., ГЛИ. 1954.
  • Дельбрюк Б. Введение в изучение индоевропейских языков. // Хрестоматия по истории языкознания 19-20 вв. М., 1956. С.177-187.
  • Ульдалль Х. Глоссематика. 1 часть. // Новое в лингвистике. I. М.,1960.
  • Тувим Ю. 2 стихотворения. // ИЛ. 1963. № 12. С.176.
  • Хэмп Э. Словарь американской лингвистической терминологии. М., 1964. 264 стр.
  • Лопе де Вега. Без тайн нет и любви. // Собр. соч. Т.6. М., 1965. С.393-516.
  • Кьеркегор С. Или-или. // История эстетики. Т.3. М., 1967.
  • Соссюр Ф. де. Анаграммы. // Избр. соч. М., 1977.
  • Угаритский эпос. // Красные листья. М., 1980. С.568-584.
  • Бажан М. Стихотворения. // Избр. произв. М.,1984. Т.1. С.328-329.
  • Киплинг Р. Стихотворение. // Рассказы. Стихотворения. Л.,1989. С.342.
  • Источники по истории хеттов. // Хрестоматия по истории древнего Востока. М.,1963. С.304-329.
  • То же. // Хрестоматия по истории древнего Востока. М.,1980.Ч.1. С.263-293.
  • Луна, упавшая с неба. Древняя литература Малой Азии. / Пер. с древнемалоазийских языков Вяч. Вс. Иванова. М., ХЛ. 1977. 317 стр. 30000 экз. (книга містить переклади з хатті, хеттської, аккадської, палайської, хурритської, лувійської, ієрогліфічної лувійської, фінікийської, лікійської, лідійської мов)

Поезія[ред.ред. код]

  • Стихи разных лет. М., Радуга. 2005. 254 стр.

Посилання[ред.ред. код]