Іванов Петро Федорович

Іванов Петро Федорович
Народився	23 жовтня 1921(1921-10-23) Велика Вергунка, УСРР
Помер	5 серпня 1997(1997-08-05) (75 років) Київ, Україна
Країна	Українська Радянська Соціалістична Республіка  Україна
Діяльність	поет, перекладач
Alma mater	КНУ імені Тараса Шевченка
Заклад	КНУ імені Тараса Шевченка і Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України
Мова творів	українська
Родичі	Жовтобрюх Михайло Андрійович
Діти	Іванов Сергій Петрович і Піша Лариса Петрівна
Нагороди	Медаль «За визволення Варшави»

|Примітки=

Петро́ Фе́дорович Івано́в (23 жовтня 1921, селище Велика Вергунка, нині у складі міста Луганськ — 5 серпня 1997 Київ) — український поет, літературознавець, перекладач. Кандидат філологічних наук (1956). Учасник німецько-радянської війни, старший лейтенант військової служби.

Біографічні дані

Народився 23 жовтня 1921 року у селищі Велика Вергунка.

Учасник німецько-радянської війни, старший лейтенант військової служби. 1943 року став членом ВКП(б). Нагороджений орденами та медалями, зокрема, двома орденами Червоної Зірки.

1952 року закінчив Київський університет. Викладав у Київському університеті. Був на партійній роботі. У 1966—1981 роках — співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР. У 1981—1988 роках працював у видавництві «Дніпро».

Могила Петра Іванова та його родини, Байкове кладовище

Помер у 75-річному віці 5 серпня 1997 року. Похований на центральній алеї Байкового кладовища разом з дружиною та її родиною (ділянка № 43а).

Сім'я

Дружиною Петра Федоровича була Іванова (Жовтобрюх) Жанетта Михайлівна, вчена-хімік (1928—1993), дочка мовознавця Жовтобрюха Михайла Андрійовича. Син Іванов Сергій Петрович (1951—2000) був кіноактором, донька Піша Лариса Петрівна (нар. 1964) — художниця.

Творчість

Друкувався з 1938 року.

Збірки віршів:

• «Моя анкетна відповідь» (1962).
• «Казка про ключі» (1963).
• «Травнева напруга» (1966).
• «Єдиний вимір» (1969).
• «Срібна траса» (1975).
• «Колиска материнських рук» (1989).

Лірика Іванова — переважно медитативна. Він розмірковує про буття, моральні виміри людських взаємин. Лейтмотивом творчості поета проходить тема пам'яті минулої війни.

Опублікував низку статей з питань розвитку української літератури, зокрема поезії.

Переклав окремі вірші Олександра Пушкіна, Олександра Блока, Леоніда Мартинова.

Джерела

• П. М. Перебийніс. Іванов Петро Федорович. Енциклопедія Сучасної України [1] [Архівовано 30 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Громова В. В. Іванов Петро Федорович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К.  — С. 291—292.
• Письменники України : довідник / упоряд. Д. Г. Давидюк, Л. Г. Кореневич, В. П. Павловська. — Дніпропетровськ : ВПОП «Дніпро», 1996. — 397 с. — ISBN 5-7707-9062-8. — С. 106.
• Логвиненко М. Анкета і відповідь // Літературна Україна. — 1962. — 23 листопада.