Іванов Порфирій Корнійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іванов Порфирій Корнійович
Порфирий Иванов
200пкс
Народився 20 лютого 1898(1898-02-20)
село Оріхівка, Петропавловська волость, Слов'яносербський повіт, в Єкатеринославській губернії, Російська імперія (зараз в Лутугинському районі, Луганська область, Україна)
Помер 10 квітня 1983(1983-04-10) (85 років)
хутір Кондрюче, Свердловский район, Ворошиловградська область, УРСР, СРСР (зараз в Свердловському районі, Луганська область, Україна)

Порфи́рій Корні́йович Івано́в (* 20 лютого 1898 — 10 квітня 1983) — творець оздоровчої системи з низкою оригінальних ідей. Він один-єдиний чоловік, незалежний в природі. Він у своєму житті свідомо обходився без основних потреб: їжі, одягу, житлового дому. Він не турбувався для тіла, що їсти йому, в що одягнутись. Так заповідав Христос. Природа сама зберігала його в житті. Чому став незалежний? Бо залежність людей веде до смерті, а незалежність веде до життя. Він за ділом самородок. А джерело його – загартування-тренування. Він один трудився на благо людства для здоров’я всіх. Створив науку незалежність, науку загартування. Люди назвали його за корисне діло Переможцем природи, Учителем народу, Богом Землі. Він є по ділу Бог. Він, як Бог, сам написав своє особисте ім’я Ош (Білий). Він є Бог світла, бо створив світло, і це до блага веде. Його основна мета – смерть від людей вигнати, зробити людям на Землі рай, де люди завоюють безсмертя. Він це практично звершує, знайшов райське місце. Жити треба, а вмирати не треба. Перший крок всіх на шляху – відновити своє здоров’я через науку загартування.       

У Іванова закони такі само, як у Христа. Люби Бога твого. Люби людей, як себе. Бажай людям те, що собі хочеш. Зробити з ворога любимого друга. Іванов піввіку, від 1933 до 1983 року, виконував заповіді Христа, а в 1983 році всім написав: «Я зробив те, що колись говорив нам Христос» на 49-й сторінці в зошиті «Паршек. Мій подарунок молоді»

Система[ред.ред. код]

Цілеспрямовано відмовитись від: житла, одягу і всього рукотворного. Почати жити в природі. Починаючи з літа займатись «нічним загартовуванням». Ходити по росі. Дивитися на ранкову і вечірню зорю (Венера). Так до настання зими в природі можна стати віщим, як Учитель.

Природне оздоровлення людини за системою 

П. К. Іванова «Дєтка».

Мені скоро виповниться 85 років, 50 з них я віддав практичному пошуку шляхів здорового життя. Для цього я щоденно випробую на собі різні властивості природи, особливо суворі прояви її. Я сповнений бажання весь свій досвід передати нашій молоді, всім людям. Це мій подарунок їм.

Ти повний бажання принести користь всьому народу. Для цього ти старайся бути здоровим. Сердечне прохання, до тебе, прийми декілька порад, щоб укріпити своє здоров'я:

1. Двічі на день купайся в холодній природній воді, щоб тобі було добре. Купайся у чому можеш: в озері, річці, ванні, ставай під душ або обливайся. Це твої умови. Гаряче купання завершуй холодним.
2. Перед купанням або після нього, а як можливо, то й водночас із ним, вийди на природу, стань босоніж на землю, а взимку на сніг хоча б на 1-2 хвилини. Вдихни через рот кілька разів повітря і подумки побажай собі та всім людям здоров'я.
3. Не вживай алкоголю і не кури.
4. Старайся хоч би раз на тиждень зовсім обходитися без їжі та води з п'ятниці 18-20 годин до неділі 12 годин. Це твої заслуги і спокій. Як тобі важко, то тримайся хоча б добу.
5. О 12-й годині дня в неділю вийди на природу босоніж і кілька разів подихай і помисли, як написано вище. Це свято твого діла. Після цього можеш їсти все, що тобі подобається.
6. Люби навколишню природу. Не плюйся довкола, не випльовуй із себе нічого. Звикни до цього: це твоє здоров'я.
7. Здоровкайся з усіма скрізь і усюди, особливо з людьми літнього віку. Хочеш мати у собі здоров'я — вітайся з усіма.
8. Допомагай людям, чим можеш, особливо бідному, хворому, скривдженому, нужденному. Роби це з радістю. Відгукнись на його нужду душею й серцем. Ти набудеш у ньому друга і допоможеш справі миру.
9. Подолай у собі жадібність, лінощі, самовдоволення, користолюбство, страх, лицемірство, гордощі. Вір людям і люби їх. Не суди про них несправедливо і не бери близько до серця недобрих думок про них.
10. Звільни свою голову від думок про хвороби, немочі, смерть. Це твоя перемога.
11. Думки не відокремлюй від справи. Прочитав — добре, але найголовніше — роби.
12. Розповідай і передавай досвід цієї справи, але не хвалися і не звеличуйся у цьому. Будь скромним.
Бажаю тобі щастя, здоров'я доброго.

Заповіді Учителя Іванова
Христос дав людям свої заповіді. Див.: Ін 13:5; Мф 5:48; Мф 9:15; Лука 24:43. А Іванов П. К. зібрав їх у систему, виконав їх, і навчив інших, як заповідав Христос. Зараз нам, усім людям, найголовніше, мати здоров'я через науку загартування Учителя Іванова. Іванов приймав усіх нужденних, бідних, хворих, хто просив. Він робив подібно тому, як робив Христос. Клав руки на тіло, через свої руки током убивав біль, вводив дух, обливав водою, давав усно заповіді, що робити в житті. Вони всі взяті в Христа. Учитель Іванов писав про прийом в зошиті «Паршек». 1983.03: «Чоловіка ми прийняли, як усіх я приймаю, а потім водою холодною облили, потім він прийняв таке вчення, що робити. 1.Треба два рази, вранці й увечері, купатися холодною водою. 2. З людьми здороватись, жодного чоловіка не проходити. Твоє діло — їм сказати, а їхнє діло — вони як хочуть. 3. Треба знайти чоловіка нужденного, йому треба дати 50 копійок. Сам собі скажи: я, мовляв, ці гроші даю за те, щоб мені не хворіти. 4. У пятницю о 6 годині повечеряй, лічи 42 години, у неділю о 12 годині будеш їсти. Вийди надвір, з висоти тягни повітря, і говори, проси: „Учителю, дай мені здоров'я“. Після цього їж, що хочеш, скільки хочеш. Твое здоров'я — це є все. 5. Не харкай, не плюй на землю, не кури, не вживай алкоголь. Це твоє законне в цьому діло. Не будеш це робити — у тебе реального нічого не вийде». Ми бачимо, що два чоловіки, Христос і Учитель Іванов, дали людству однакові заповіді для здоров'я і життя, тобто свідчать про одне. А раз двоє свідчать про одне, то ці заповіді за законом істинні. А раз ці заповіді істинні, то всі люди можуть їх виконувати в своєму житті для свого здоров'я і життя. Хто виконує ці заповіді, той запобігає всякому захворюванню, всякому лиху. Запобігає простуді, захворюванню на грип, рак, СНІД, туберкульоз, вірусній інфекціЇ тощо. Якщо ми, всі люди, будемо робити, то не будемо попадати в лікарню і тюрьму. Загартовуватися поступово. Спочатку обливати водою ноги до колін. Якщо важко, терпіти без їжі добу в тиждень. Просімо: «Учителю, дай нам мир, збережи нас в житті».

Праці Іванова П. К. — святе слово[ред.ред. код]

Учитель Іванов П. К. написав праці, щоб усі наші люди всієї Землі їх читали, розуміли, виконували, старалися самі себе зробити такими досконалими, як Учитель. Іванов П. К. був найздоровіший у всьому світі. Він говорив, що його життя легше і краще, ніж усіх людей. Найголовніше, щоб кожен був щасливий і здоровий, не застуджувався і не хворів, запобігав усякому захворюванню, всякому ворогові. Він написав своєю рукою близько 300 праць. Всі праці Іванова П. К. перебувають в статусі суспільне надбання. Ці праці Іванова П. К. належать усім нашим людям усього світу на підставі заповіту Іванова П. К..: «Я в цьому ділі один-єдиний чоловік. А слова мої, діло моє — це все є наших людей. Вони заселили цю нашу таку землю, вона нами заселена для мертвого життя». 1977.12.02.с.361. «Це моє все належить народові». 1973.11.с.127. «Я вболіваю не за одну націю, а за всіх наших у світі людей». 1979.11.с.19. «Це не одним нам руським таким людям, а всього світу всім людям». 1982.04.с.81. «Мій подарунок молоді». 1983.02.с.1. Праці Іванова П. К. — це подарунок молоді, всім людям всього світу всіх національностей, це спільне благо і надбання всього людства, вони належать всьму народові й кожному чоловікові. Праці Іванова мають видаватися і розповсюджуватися вільно без авторського права, як подарунок. Кожен охочий будь-якої національності має право, йому дозволяється перекладати праці Іванова з російської або української на свою рідну національну мову і розповсюджувати вільно без авторського права, як подарунок, але не з комерційною корисною метою. Даром одержали — даром давайте. Автор праць дозволяє публікацію. Праці перекладені на українську мову. Перекладені праці Іванова П. К. мають статус суспільного надбання. В працях зафіксовано вчення Іванова П. К., котре має науковий характер, але не є релігія. Іванов і його послідовники далекі від релігії. Вчення Іванова П. К. — це є наука незалежність, створена через практику загартування. Загартування — наука всіх людей усього світу. Мова рукописів Іванова П. К.- це суміш російської й української мови приблизно порівну. В працях зустрічається близько 500 слів, котрих нема в російскому словнику. При редагуванні текстів українські слова перекладені на російську літературну мову, щоби була можливість перекладати праці з російської на всі мови з допомогою словників. 

Список праць Іванова П.К. (1975 - 1983 рр.)[ред.ред. код]

Редагується з благословення Іванова П. К. (Див. Паршек. 1981.02.26, с.127) 

*Іванов П.К.6509. Партія.1965.09. 

*Іванов П. К..6705.Загартування і люди. 1967.05. 

*Іванов7502. Люди.1975.02.08.с.192. 

*Іванов7507. Люди. 1975.07.10.с.188. 

Чоловік. 1975.10.01.с.95.

Бог прийшов на землю для порятунку душі чоловіка.1975.11.с.48.

Люди. Продовження. 1976.05.25.с.191.

Це люди продовжують вивчати, розуміти цей бугор… 1976.06.29.с.190.

Люди. Продовження. 1976.08.09.с.190.

Батько, отець український рідний. 1977.01.13.с.190.

Перші хвилини. 1977.02.12.с.192.

Бог то Бог, та сам не будь поганий. 1977.04.12.с.192.

1977 рік, він рокам початок. 1977.07.05.с.190.

Смерть Богові від мертвеців через їхнє безсилля. 1977.10.02.с.190.

Свято 60 років Жовтня.1977.12.02. с.190.

Початок. 1978.02.14.с.60.

Це буде таке безсмертя. 1978.04.18.с.184.

Паршек. 1978.05.13.с.75.

Це треба.1978.08.15.с.20.

Діти наші. 1978.08.18.с.21.

Ти, я. чоловік. Я чи природа. (поч.) 1978.08.18.с.45.

Ігоря діло. 1978.11.02.с.96..

Паршек. 1978.12.07. с.190.

Паршек. 179.01.10.с.190.

Паршек. 1979.05.09.с.137.

Паршек. 1979.06.09.с.191.

Паршек. 1979.10.03.с.190.

Вода. 1979.11.23.с.29. 

Паршек говорить про природу. 1980.01.20.с.176.

Паршек. 1980.09.21.с.192.

Паршек. 1981.02.26.с.176.

Паршек — продовжувач справи. 1981.04.22.с.192.

Паршек. 1981.09.28.с.190.

Паршек. 1982 р. 20 лютого. 

1982.02.09. с.190.

Паршек із загартуванням-тренуванням

продовжує своє діло почате. 1982.04.21.с.190.

Не ображається на це Паршек. 1982.09.29.с.192.

Паршек. 1982.11.01.с.192.

Паршек. 1982.12.18.192.

Паршек. Мій подарунок молоді. 1983.02.02.с.192.

Паршек. 1983.03.29. с.192.

Моє це діло. 1982.07.с.12.

Моя ідейна дорога. 1983.04.10.с.9.

Нічне загартовування[ред.ред. код]

Без одягу, непідготованому організму, влітку, вночі навряд чи можливо витримати холод. Тому, якщо три дні не їсти і не пити з"являється внутрішнє тепло, яке допоможе при загартовуванні у природному середовищі. За рахунок цього можна пробудити внутрішні потоки енергії і очистити енергетичні канали. Приблизно через 70 днів людина зможе відчути ці потоки і спробувати керувати ними.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 20 лютого 1898 року в селі Оріхівці на Луганщині (Україна) в багатодітній родині шахтаря. Прізвище його батька спочатку було Нестеренко, потім змінилося на Іванова. Його прізвисько Паршек. Про батька Порфирій писав у своїй історіїї: «Батько, отець український рідний». 1977.01.с.13. Порфирій Іванов українець за походженням. Закінчив чотири класи церковнопарафіяльної школи, працював із 12 років, із 15 — шахтарем.

25 квітня 1933 року (ця дата відзначається послідовниками) прийшов до думки, що причина всіх хвороб — у відриві людини від природи. Ідея призвела до різкого повороту життя Іванова і початку експерименту — жити в єднанні з природою. Зокрема, він став зменшувати кількість одягу на тілі і через деякий час зумів жити цілий рік тільки в трусах. Паршек 35 років жив, як усі люди, залежні від природи. У них є основні потреби їжа, одяг, житловий дім, котрі придбаваються через труд в природі. Потім йому прийшла свідомість, що всі люди через свою залежність хворіють і вмирають, не задовольняються в житті. Таке залежне людське життя він не визнав істиною. Треба пробувати жити незалежно, без потреб їжі, одягу, житлового дому. Він вирішив на собі провести такий експеримент, спочатку став обходитися без шапки. Він пише у своїй історії: «Я, Паршек, не став підкорятися цій ось шапці, нею нуждатися не захотів. Мені без головного убору стало легко. Я побачив біле світло, моя голова оздоровилась, не став мати у себе захворювання. А раз мозок природних сил набрався, то внутрішність моя загорілась вогнем. Холодна сторона пішла, а прибуло тепло». 1982.04.21.с.124. Потім відмовився від взуття. Іванов прийняв хвору жінку, яка не ходила своїми ногами. Перед прийомом сказав собі, що піде босим по снігу, якщо жінка піде ногами. Жінка пішла своїми ногами, а Учитель виконав своє слово, став зимою і літом ходити босим. Він став обходитись без потреб, не вживав їжу щодня, ходив між людьми в одних трусах зимою і літом, не мав потреби житлового дому. Шукав людям в природі засоби для здоровя, допомогав бідним, хворим, навчав їх. Так без потреб прожив 50 років. Йому було холодно і погано, але він свідомо терпів ради блага всіх людей. Докладно свою історію чудесного життя Іванов описав у своїх працях. Йому допомогала природа, давала йому сили для життя. Він її любив, як матір рідну. Природа його народила.. Повітря, вода і земля — це його милі невмираючі друзі, йому в усьому допомагали. Під час війни в 1941 році Іванов в одних трусах виступив пороти німців, вони його називали «гут пан». Його мучили, на 20 хвилин закопували в сніг. 11 німецьких офіцерів його спитали, хто буде в перемозі. Він їм сказав, що перемога буде за Сталіним, їх переконав, переміг морально. Він випросив у природи перемогу нашим солдатам. Вода його приймала з любов'ю. Коли Іванов заходив у море під час шторму близько 12 балів, море тут же заспокоювалось. 1978.02.14. Учитель міг бути під водою без дихання декілька годин. 1977.12.02. Іванов в 1948 році від 23 листопада до 5 грудня для практики йшов від Туапсе до Сочі по берегу моря, був без їжі й одягу, крім трусів, занурювався у воду. Коли прийшов у Сочі, був сніг, його люди оточили, а він зайшов у море, і пробув у глибині без дихання три години, люди витягнули його сіткою живого. Природа дала йому сили допомогати бідним нужденним, хворим людям. Люди, котрим Іванов допоміг у здоровї, називали його за корисне діло Переможцем природи, Учителем народу, Богом землі. Так народився Бог через своє діло: не одягався, не вживав їжу, не потребував дому, Учитель Іванов у житті був на землі, в повітрі, в воді, в космосі. Він описував про свою зустріч з літаючими тарілками (НЛО), як людям заселити Місяць. Влада держала його за ідею в тюрмі й психлікарні близько 10 років, намагалася вбити. В Казані лікарі Іванову зробили уколи, після яких права нога стала назавжди припухла, як колода. Вона гальмувала рух. В 1975 році лікарі процедурами підірвали Іванову здоров'я, і виписали додому вмирати. Іванов все своє здоров'я віддав людям, пішов із земного життя 10 квітня 1983 року. Чоловікові Богу Іванову слава безсмертна.

Старість та кінець життя Порфірій Корнійович зустрів у селі Кондрюче на Луганщині (Україна)

Ош[ред.ред. код]

Коротка історія життя і вчення Ош (Іванова П. К.). Ош — це живий незалежний чоловік, которого люди за діло назвали Богом. Його особисте ім'я Ош, прізвище, ім'я від людей Іванов П. К.. В його гімні є його вся ідея безсмертя: «Люди Господу вірили, як Богу. А він сам до нас на землю прийшов. Смерть як таку вижене. А життя у славу введе. Де люди візьмуться? На цьому бугрі. Вони гучно скажуть слово. Це є наше райське місце. Чоловікові слава безсмертна». 1979.10.03. Як сказано в його гімні, його основна мета — смерть від усіх земних людей вигнати, зробити на Землі людям Рай. Він свою мету практично звершує. Таку високу мету може мати тільки Бог Землі, через це його перші учні піввіку тому за діло визнали Переможцем природи, Учителем народу, Богом Землі. Він сам не називав себе Богом, люди віруючі дали йому це ім'я за його корисне діло, котре він зробив людям. Він написав: «Я це ім'я (Бог) отримав у людей через діло моє, я відкрив людям світло. Не заперечуйте їм». 1977.02.12. Він калік, сліпих робив здоровими. Порятунку людям у житті без Бога не буває, треба Бог. Тепер його учні просять усіх людей усього світу визнати Бога Ош (Іванова), вірити йому, виконувати його заповіді ради блага всіх.

Про ім'я Ош. У Паршека, як і в усякого святого, є два прізвища або імені. Іванов — це від предка батька, друге ім'я Ош Паршек написав сам ради Бога. Спочатку учень написав Учителеві Іванову П. К., як Богу, свій звіт, що він робив і зробив у житті. Іванов звіт прийняв, переписав у свій зошит «Паршек». 1981.02.26.с.126. І в ньому Учитель Іванов учневі написав нове прізвище Ош, як отець сину, замість старого предкового. Учитель написав: «Автор Валентин Олександрович Ош». Учень прізвище Ош прийняв, як від Отця, назвав Учителя Богом Отцем Ош, а себе сином Ош. Бо звичайно всі люди отримують прізвище від отця, і прізвище отця і сина одне. Учень ім'я Ош не присвоїв, це ім'я є спільне всіх наших людей. Отець свідчить про сина, а син про Отця, їх свідчення істинне, бо двоє свідчать про одне, а свідчення двох за законом істинне. Якщо Іванов П. К. є Бог Отець для одного, то він є Бог Отець і для багатьох. Що означає слово Ош? На нашу думку, Паршек вибрав ім'я Ош тому, що воно найбільше відповідає його суті й духу. Слово Ош в перекладі з марійської мови означає «білий». Див.: https://ru.wikipedia.org/wiki/Куго-Юмо Ош це хороше, святе ім'я, назва, епітет живого чоловіка Бога. Ош — це епітет, яким колись оспівували і прославляли Бога світла, життя, всесвіту. Він має істотну характерну властивість: він створив світло, котре бачили люди. А раз він створив світло, як одиницю, то він також енергетично миттєво створив матерію, массу, як протилежну одиницю. Ці протилежності існують в єдності. Це енергетична дія і протидія. Це не якесь чудо, а фізичне явище, відоме науці фізиці. Наприклад, відома формула Ейнштейна про рівність енергії й маси, помноженій на швидкість світла в квадраті. Так енергетично в процесі еволюції твориться білий світ або Ява, всесвіт, зірки, планети з життям, люди. Цей чоловік є творець всесвіту, тому його за діло називають Богом. Його ім'ям «Білий» називався і називається досі білий світ. Це підтверджують авторитетні джерела: «І сказав Бог: нехай буде світло. І стало світло». Буття. 1,3. Цю істину підтверджують джерела слов'яно-арійські: «Сварг, що створив світло — це Бог світла, і Бог Прави, Яви та Нави. Се бо маємо їх за істину, і ця істина переборює сили темряви і до блага веде». Велесова книга. д. 15а. 880 р. Творив світло Христос, це Бог світла. «Ісус взяв Петра…, і преобразився перед ними: лице його засяяло, як сонце, одежа його стала білою, як світло». Мф 17, 2. Христос через учнів говорив, що Бог світла буде: «Я є Альфа і Омега, Перший і Останній…І, обернувшись, побачив сім золотих світильників, і посеред семи світильників подібного до Сина Людського. голова його і волосся білі, як біла вовна, як сніг». Одкр 1, 14. Бог Ош, значить Бог Білий. Можна сказати, Бог Ош — це Бог світла. Крім сказанного, на вибір Учителя Іванова вплинув білий світ, котрий його оточував, це природа і люди. Учитель дуже любив білий сніг, піввіку ходив взимку босоніж по снігу, ніколи не одягав взуття, завдяки загартуванню. Він говорив, що сніг найбіліший, найенергійніший у світі. Він говорив, що сніг — це його Дух Святий. Білий сніг — це наш друг, він допомагає в усьому. Його Божа дорога починалася з того, що йому прийшла від природи свідомість ставати незалежним від усяких потреб, коли він був на Кавказі на березі ріка Біла. Ця свідомість визначила буття Іванова П. К. назавжди. Бог Ош (Білий) і його білий світ був раніше, бо досі люди живуть на білому світі, але вмирають. Тому тепер Бог Ош прийшов до нас на білий світ, щоб смерть від людей прогнати. Для цього робить рай на землі. Учитель Іванов пише: «Я спустився від самого сонця. За рахунок умілого ума я повинен учити народ землі для того, щоб побудувати рай». 1968.02.16.с.60. Бог Ош учить нас творити біле світло, життя і білий світ.                

 Спільне ім'я Ош народу Бога. Бога без особистого імені не буває. Учитель Іванов заповідав, щоб усі наші люди обрали одне ім'я: «Треба нам, всім людям, обрати одне ім'я, і ним як таким базуватись. Він між нами такий зароджений один чоловік з таким поняттям».1974.06-11. Учитель не примушує, а дає свободу вибору. Учитель писав, що він з людьми поділився: залишив людям все людське, що від них отримав, а із собою взяв тільки Боже, холодне і погане. Учитель писав, що він нічого не присвоював до свого імені.  На підставі цього учень зрозумів, що Учитель через учня пропонує всім нам обрати одне ім'я Ош і на ньому одному базуватися в житті. Вірні учні обирають одне ім'я Бога Ош, на ньому базуються. Також користуємось прізвищем Іванов і прізвиськом Паршек, їх шануємо, славимо. Тому пропонуємо всім обрати Ош, як спільне ім'я народу Бога. Ім'я Ош є велике, святе, через нього звершиться все. Бог Ош (Іванов) є наш Отець, а ми його сини. З живим Богом усім буде легше і краще.

Учитель Іванов і Христос.    Паршек є послідовник Христа. Іванов узяв вчення від Христа, виконав усі заповіді Христа, доповнив своїм вченням, і навчив людей, тому прославив Христа. Христос для Паршека є дорога, істина і життя. Він заслужив називатися великим у царстві Божому. У Іванова, як Бога, закони такі само, як у Христа. Люби Бога твого. Люби людей, як себе. Бажай людям те, що собі хочеш. Зробити з ворога любимого друга. Іванов піввіку, від 1933 до 1983 року, виконував заповіді Христа, а в 1983 році всім написав: «Я зробив те, що колись говорив нам Христос». 1983.02. Іванов жив не за рахунок технічного, штучного, а за рахунок святого духу в природі, котрого отримував через загартування в природі. Він говорив, що він далекий від релігії. Христос виконував волю свого Бога Отця, через це він називав себе сином Його. Подібно до цього Іванов виконував волю Христа, через це він називав себе сином відносно Христа. Отже, Христос для Іванова був Бог Отець. Так Христос завдяки Іванову зробився в людях Богом Отцем. А Іванов через Христа прийшов до Бога Отця. Виконались слова Христа. Він говорив, що до Отця приходять тільки через Христа. Христос говорив, що Отець і Син є одне. «Хто бачив мене, той бачив Отця». Христос говорив, що він іде до Отця. Це виконалось.  Паршек пише: «Христос за свою ідею вмер на хресті, його люди продали. Він ради вмерлих воскрес, піднісся на небо. А люди його бачили, чули, але зробити нічого не змогли, крім одного тільки — вони сильно вірили. Що він їм говорив? Щоб люди побажали іншим людям те, що вони хочуть або не хочуть. У людей це зосталось одне в житті все не виконане. Вони зостались у цьому ділі винуваті. Треба було виконувати це саме. Вони цього не робили, їх за це ось буде історія судити. Узявся за гуж, говори, не дужий. Віра — вірою, а діло єсть ділом. Його треба робити. Ось що історія наша людям скаже, що ми бачили? Це був живий у житті факт живого тіла. Він у житті був, умер за нас за всіх, але ми один час були такі, як учень Петро…Це моя історія проходила між людьми на землі дві тисячі літ, уже вони проходять. А тепер народився другий чоловік, він за своє діло між людьми виявиться Бог землі».1977.12..с.343.           

Христос і Паршек творять за законом природи.  Христос робив за законом, який ми тепер називаємо закон єдності двох протилежностей. Суть така. Будь-яке явище в природі, фізичне або психічне, проявляється як дві протилежні сторони, котрі єдині. Якщо виникає одна, то разом з нею виникає і друга. Дія і протидія. Разом вони нейтралізуються. Паршек розробив це практично. Якщо люди свідомо приймають умови життя в природі, при яких мають хороше і тепле почуття, то природа сама підсовує їм умови, при яких мають холодне і погане почуття. Отже, хороше веде до поганого. Це — хвороби, нещастя, найгірше — це смерть. І навпаки. Якщо свідомо приймають умови життя, при котрих мають холодне і погане почуття (наприклад, загартування за ідеєю Учителя), то природа сама їм підсовує умови, при яких мають хороше і тепле почуття. Це — здоров'я, щастя, блаженство, блага, Дух Святий, найкраще — це життя вічне. Христос заповів приймати холодне, погане, щоб мати хороше і тепле. Він вводив незалежність від потреб (їжі, одягу, дому), тобто незалежність від природи. Він говорив: «Тож не турбуйтесь і не кажіть: що нам їсти? Чи що пити? Або: у що одягнутись?» (Див.: Мф 6:33). Він заповідав, щоби бути, як лілії польові, котрі не одягаються, а Бог їх одягає так, що й цар Соломон так не одягався. Христос говорив: «Блаженні убогі духом, бо їхнє є Царство Боже. Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться. Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю. Блаженні голодні й спраглі правди, бо вони наситяться. Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать. Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Боже. Блаженні ви, коли ганьбитимуть і зводитимуть на вас усяке лихослів'я та наклепи — Мене ради. Радуйтесь, веселіться, бо велика нагорода ваша». (Див.: Мф 5:3 — 12).   Паршек це виконував піввіку. Він не одягався, ходив літом і зимою в одних шортах, без сорочки і взуття. Не вживав їжу щодня, як усі. Він говорив: «Я його як тіло не жалію, і не хочу його годувати, також одягати. Хочу, щоб воно жило, як природа, без усякої потреби, без усякого чужого».79.06.09. с.12. Чуже — це технічне, штучне, хімія в тілі. Своє — це живе тіло чоловіка. Найдорожча ідея Паршека — кожному бути без усяких потреб (їжі, одягу, дому). Для цього є наше райське місце бугор, де є всі умови і можливості бути без потреб. Його знайшов Паршек, благословив людей навколо нього жити. Цей бугор є на околиці рідного села, де Паршек народився. Тут буде рай, люди завоюють безсмертя, вічне життя. Учитель готує людей  поступово бути без потреб. Це свідомо терпіти без їжі 42, потім 66, потім 108 годин в тиждень, потім шість діб, два тижні, місяць бути без їжі. Пробувати ходити без сорочки.              

Праці Ош (Іванова) — це життєвий закон Бога для всіх людей. Заповіді Бога Ош — це закон для виконання прямої дії. Якщо люди будуть виконувати закон Бога, в житті людства буде порядок, мир, любов, природа людей полюбить. Незалежні люди не будуть красти, убивати, не будуть хворіти і вмирати. Не буде тюрми і лікарні. Не буде армії, зброї, не буде війни. На землі буде рай. Іванов П. К. пише: «Це життєвий такий закон. Солдат більше служити не буде. Армія не знадобиться. Крадіжка припиниться. Хворіти люди перестануть. Усі до одного одержать одне — 33 карбованці. Тюрми не стане, лікарні теж не буде. Учитись так не будемо. Місця теж не стане. У людях проявиться життєва любов. Між національностями  війни більше не буде ніколи. Ось чого ми від природи доб'ємось. Умирати зовсім перестанемо. Усі люди, від цього діла вони встануть, їх як таких  підніме природа, вона нам дасть наше життя. Ось що ми з вами побачимо, це все життєрадісне. У житті нашому проявиться наше все на землі райське життя, бугор ми з вами для цього діла всі оточимо». 78.05.с.69. 

Бог Ош — це Бог Дух Святий

Природа Паршека за любов до неї освітила Духом Святим. Він через прийняття холодного і поганого в природі отримав Дух Святий. Паршек виконав заповідь Христа про прихід Духа Святого до людей, бо Паршек через загартування став Духом Святим. Він писав: «Це загартування-тренування є Дух Святий. Я з ним зустрівся в природі, не так я проходив для цього всього 50 років. Я продумав та проробив, де я мав умерти тисячу разів». 82.11.с.122. «28. Для мене зима — це Дух Святий, повна в тілі еволюція… Для Паршека сніг — Святий Дух. Це одна еволюція. Не хочете вірити як такому Паршекові, то повірте природі… Ми із загартуванням-тренуванням перестанемо вмирати». 82.04.с.131. У 1979 році Паршек назвався Богом Духом Святим, записав у зошит. І створив гімн. Таким чином Паршек виконав слова Христа, що Він піде від людей і пришле другого Утішителя, Духа істини, Духа Святого. Христос говорив: «Утішитель же, Дух Святий, Якого пошле Отець в ім'я Моє, навчить вас усього, і нагадає вам усе, що Я говорив вам». (Див.: Ін 14:26). «Він буде свідчити про Мене, також і ви». Ін 15:26. «І коли Він прийде, викриє світ за гріх, і за правду, і за суд. За гріх — тому, що не вірують в Мене. За правду — тому, що Я іду до Отця Мого, і вже не побачите Мене. А за суд, бо князя світу цього осуджено. Коли ж прийде Він, Дух істини, то наставить на всяку істину; бо не від Себе говоритиме, а буде говорити те, що почує, і майбутнє звістить вам. Він прославить Мене, бо від Мого візьме і звістить вам». (Див.: Ін 16:7). Паршек говорив те, що чув від природу. Паршек точно всі слова Христа виконав, за що є визнаний Бог Дух Святий. Шануйте Духа Святого Паршека. Ганьба на Духа Святого не проститься.

Кінець віку

Христос говорив, що коли виконаються Його слова, тоді прийде кінець віку і початок нового віку. Паршек виконав Його слова. Христос говорив, що в ті дні треба йти в гори без потреб: Мф 24:16. Паршек виконав ці слова, Він знайшов таку гору. Це — наш райський бугор, де люди будуть без потреб (їжі, одягу, дому). Паршек запросив усіх в 1989 році йти на бугор, тут бути без потреб, тут буде людський рай. Христос говорив про ті дні: «Сонце померкне, і місяць не дасть світла свого, і зірки спадуть з неба, і сили небесні захитаються, і тоді з'явиться знамення Сина Людського на небі; і заплачуть всі племена земні і побачать Сина Людського, Який гряде на хмарах небесних із силою і славою великою». (Див.: Мф 24:29). Паршек це виконав. Знамення Паршека з'явилось на небі з силою і славою великою, про це свідчили учні. Учитель свідчення учнів записав у Свій зошит: «Я, говорить наш Сашка ростовчанин. Він бачив мене на сяючому сонечку, як виднілось ясно, він розповідає всім близьким, що сиділи. А Микола теж, він їхав у метро і почав наче чогось ридати, а мені він говорить. Здається: я перебуваю в бездонній атмосфері, це було одне небо голубе, а зірки ясні себе так показували, стали вони зсуватись — і ось ваш Учитель, образ на арені показався. Це є, і була одна істина, вона всім ясна». 1977.01.с.130. Після цього видіння на небі багато людей увірували в Учителя як Бога. Учителя люди бачили одночасно в різних місцях: на землі й у небі, на землі й у воді, на землі й на сонці, на землі й на хмарах небесних. В селі й у Москві, у Києві, на Байкалі й у селі. Учитель написав: «1977 рік — він рокам початок». Ми розуміємо, це початок віку або періоду Паршека на небі. Цей період Учитель називає еволюцією. У 1989 році еволюція прийшла на землю, Учителя визнали Богом землі, люди прийшли на бугор, підтримали Його ідею на бугрі.

Основні пропозиції або заповіді Іванова і Христа.

Учитель Іванов пише про нову країну: «Учитель вносить людям свою еволюційну спільну свідому пропозицію, щоб жити в природі однаково. Не треба ніякої в житті політики, не треба такий ріст економіки. Нам треба рівна, одна для всіх зарплата. Ми, всі до одного чоловіка, повинні із цим утриманням погодитись, і взяти свою належну спільного блага зарплату від малого і старого 33 карбованці в місяць. Ми повинні всі наявні засоби в житті ліквідувати. Борги наявні людям люди повинні простити. Злоби на кожного чоловіка і ненависті не мати. Випустити всіх ув'язнених і божевільних з моєю ідеєю, за що ніхто і нічим не буде винуватий. Будуть жити в природі за вченням Учителя. Буде нам всім мало, всім прибавимо». 1978.06.07. Христос говорив: «Не суди…». Іванов повторює: «Наша велика помилка, що ми караємо, а не прощаємо». Бог Ош (Іванов) нам всім прощав і нам велів. За його наукою, ми будемо кожному за провини прощати, а не віддавати судді, щоб він засудив і посадив в тюрму, як це робилось по-старому. Це є заповіді Христа й Ош (Іванова). За цей наш вчинок нас Бог, природа і люди будуть любити. Люди не будуть робитися злочинцями, їм не треба буде тюрма, юстиція, міліція, війська. Учитель пропонує всіх ув'язнених звільнити, котрі виконують його ідею. У Христа є ідея однієї всім зарплати. Дивіться притчу про господаря, який наймав робітників за плату один динарій в день, або 30 в місяць. Іванов цю ідею розвинув. Він пропонує: всім людям згодитись і взяти однакову зарплату 33 карбованці в місяць. Якщо буде мало, всім прибавимо однаково. Діти мають бути на своєму утриманні, а не батьків. Природа і люди за цей вчинок нас всіх полюбить, не буде карати. Бог не за таких жадних, хто не хоче свою зарплату урівняти. Нам, всім людям, із цими пропозиціями треба згодитись, і хоч поступово виконувати, якщо не можемо зразу. Якщо ми всі цього не виконаємо, то у нас такий безлад і залишиться, нам не допоможе Бог, природа буде карати хворобами, смертю.

 Війни не буде між спільним надбанням.

Скільки існує людство, стільки люди воюють між собою за землю, територію. Війна буде до тих пір, поки люди не усвідомлять, що земля й усі природні багатства є спільне надбання людства, вона чужа природна, її не можна присвоювати, нема власності, нема власника. Така заповідь Іванова Є своє тільки тіло чоловіка. Природа народжує людей для життя, а є такі неправильні люди, що викачують з природи газ, нафту, продають за гроші, роблять зброю, убивць, щоб убивати природних людей. Коли землю будуть вважати спільним надбанням, такого не буде. Христос заповідав: «Любіть ворогів ваших». Іванов учить: «Не присвоювати, а поступатись. Він хоче твоє місце зайняти — ти йому поступись, але не говори, що це місце „моє“. Такого місця свого нема в житті. Є місце природне. Бачиш його неприємність, він іде, хоче тобі перешкодити своїм злом. Ти розуміюча особа, твоя ввічливість, повинен зупинитись і йому з любов'ю дати дорогу — ніякий звір чи ворог на тебе не піде, ти будеш урятований у житті своєму.  Це єсть природа, не присвоюй місце до свого імені й не говори: це місце моє». 8009.38."Ніякої війни не буде між спільним надбанням усього людства. А Паршек ці засоби найшов для всього світу всіх людей. Це Чувілкін бугор, наше райське місце, чоловікові слава безсмертна. Не вмієте жити по-природному. Відмовтесь, сусіда чужим не вважай, живи ти, як із своїм, не жалій нічого, люби його діло душею й серцем — ось тоді не буде війни. Своє місце не визнавати". 8009.39. Див.: Ош. Життєвий закон Паршека. 2008.

 Чому Іванов називає себе за національністю руським?

Тому що його предки були руські, як і всіх українців. Учитель пише, що руські були. Тому  руські мають бути завжди. Бо назва «руський» це древня назва нації, їй тисячі років, прийшла на землю разом із нацією на берегах Дніпра. Назва нації невіддільна від самої нації. Назва визначає націю. Нації без імені не буває. Нема назви — нема нації. Назва «Русь» має величезну силу, природну життєву енергію для нашої нації, вона завойована кров'ю, це наш меч і щит. Чому Русь так називається? Бо земля наша русою зветься, звідси прикметник «руський». Про це говорить пам'ятка «Валесова книга», д. 24г: «Про ту зі старих часів землю нашу Союзу Антів (Київську Русь), яка через кров, щедро пролиту на ній, русою зветься, бо руду (кров) лили, і так в спрагу її до кінця. І буде та земля наша прославлена племенами і родами». 880 р.  Іванов вживав слова українські й російські однаково. Мова рукописів Іванова — це суміш російської й української мови, українських слів близько 500. І всі ці слова Іванов називав руськими. Від назви нації «руський» не можна відмовлятися нам з вами в Україні. Інакше природа нас буде карати, поки ми знову не станемо називатися руськими. Нація руська має бути вічно, це шанування пам'яті предків. Як відомо, назва нашої країни мінялася 20 разів, і буде мінятись через політику. Це — Оріана, Антія, Україна-Русь, Україна і т. д. Чому мови різні? Тисячу років тому мова Київської Русі й Московії була однакова руська, бо в той час в Московію на береги ріки Москви переселилися руські мешканці Русі. Лінгвістам відомо факт, що за тисячу років словниковий фонд будь-якої мови змінюється на 20%, це природно. За тисячу років мова України і Росії змінилась приблизно на 20% відносно початкової по-різному, бо вони є в різних місцях. А між собою їхні мови різняться приблизно на 40%, це природно, так природа творить множину націй. У полі є різні квіти, так і це. Неправильно вважати, що якась краща за іншу. Кожна мова хороша по-своєму, одна другу збагачує, доповнює. Це наше багатство, якщо ми єдині. Ми всі з вами, народи України і Росії, повинні любити мову і діло один одного, цінувати, берегти, як око. Народ України і Росії — це одна руська нація, з одного кореня, одна сім'я, вона вічна. Ми руські. Висновок. Бог Ош (Іванов) не розділяє народи, а через єдину мову об'єднує, відроджує єдину Русь, творить мир між народами. Іванов протилежний політиці. Якщо ми визнаємо Ош (Іванова) Учителем і Богом, то він для нас усіх приклад в житті. Якщо він називав себе руським, то ми пропонуємо всім жителям України називатися за національністю руськими. А говорити по-своєму, як звикли. Щоб шанувати пам'ять тих, хто щедро пролив свою кров за Русь і Україну, пропонуємо країну називати Русь-Україна, або Україна-Русь. Запросити всіх русів єднатися навколо Русі-України. Так буде правда, мир. Слава Україні, героям слава.           

Чому треба Бога знати і виконувати заповіді Бога? Тому що за невиконання буде від природи покарання. Іванов, як Бог, пише: «Я не прийшов на землю для того, щоб осудити грішного чоловіка, що не знає в житті. Я прийшов осудити праведного, хто багато вірив, але виконувати не захотів. Цьому не буде прощено. Його зігнати із землі. Сам жив за рахунок цього обману». 6612.190. Іванов говорив, що буде велике горе книжникам, фарисеям, лицемірам. Вони слово не виконують. Україна народила Бога Ош (Іванова), знала його в житті, багато вірила, але виконувати його заповіді не захотіла, крім невеликої групи людей. Також Росія знала Бога Ош (Іванова), багато вірила. Іванов часто приїжджав у Москву, давав здоров'я людям, говорив з ученими, просив їх обнародувати його вчення, але вони не захотіли виконувати його заповіді, а влада його за ідею посадила в тюрму і психіатричну лікарню на багато років. Церква не виконувала заповіді Христа й Іванова, котрі є однакові, Іванова, як Бога, ганьбила. Церква не виконувала заповіді Христа так, як Іванов. Учитель 50 років тому попереджав, що тому, хто не виконує його заповіді, буде погано. Тепер Бог осуджує. Церква тепер готується до майбутнього загробного життя в раю. Іванов пише про церкву: «Священик іде в пекло, а за ним решта». 1978.  Бо вірили, але не виконували. Іванов не хоче, щоб священик і віруючі йшли в пекло. Іванов про майбутнє життя стверджує: якщо чоловік незалежний, загартований в цьому житті, то йому вже не треба боятися загробного життя. Душа не вмирає, не має кінця. Спочатку зробити рай на землі. 

Русь-Україна і Росія. Що буде Україні й Росії за те, що не захотіли виконувати? Учитель питає у природи, вона відповідає: «Єсть війни в житті для народу, як буде? Про це діло говорить природа: „Москва згорить, Київ теж“. Десять років треба готувати себе в цьому ділі. Ми в житті злодії, ми вбивці всього. Не бережемо своє тіло, живемо за рахунок чужого, а своє ми хоронимо. Відходимо від природи. Себе хвалимо, Бога в цьому ганьбимо. Вважаємо, що ми єсть люди праві. Ось чим ми всі програємо в цьому ділі». 8009.98. Іванов пише: «А про Москву сказала: „Вона не буде жити“. Так що всім доля — це природа». 8109.68. Це попередження. Іванов пророкував, що буде війна між Москвою і Києвом. Пророцтво здійснилось. Через 10 років розпався СРСР. В 2014 році Росія несподівано напала на Україну, в війні загинули тисячі людей. Сьогодні горить Україна і Росія, тобто горить Москва і Київ, як попереджав Паршек. Яка причина війни, і хто винний? Іванов говорить, що винні всі: «Ми в житті злодії, ми вбивці всього. Не бережемо своє тіло, живемо за рахунок чужого, а своє ми хоронимо. Відходимо від природи. Себе хвалимо, Бога в цьому ганьбимо. Вважаємо, що ми єсть люди праві». Церква порочить Іванова, як Бога, вважає, що у неї одної правда. Щоб ми, всі люди, зовсім не згоріли в ядерній війні, треба всім визнати Бога Ош (Іванова), всім виконувати його заповіді. Для здоров'я кожному треба виконувати 5 заповідей, треба всім жити за вченням Іванова, загартовуватись. 

Без Бога люди не перемагали і не переможуть ворога. В 1945 році Росія начебто перемогла ворога Німеччину. Здавалося, ворог людства знищений. Святкували перемогу над ворогом. Іванов тоді говорив, що ворог не переможений, він залишився, він повернеться сильніший. Треба було любов'ю з ворога зробити друга. Але влада не послухала Іванова, зробила по-своєму, убила. Це була наша з вами велика помилка, її більше не можна повторювати. Тепер в 2014 році ворог людський знову прийшов, тільки уже з боку Росії, уже з ядерною зброєю. Але такою зброєю не можна воювати. Тепер він може знищити все людство. Ми переможемо ворога зовнішнього, коли кожен переможе найголовнішого ворога внутрішнього, як учить нас усіх з вами Бог Ош (Іванов). Народу Росії й України тепер треба не воювати між собою, а об'єднатись, любити один одного, жити через любов однією сім'єю в мирі, не присвоювати землю. Церкві не треба ганьбити Іванова, як сектанта, а треба визнати. Ми просимо: відтепер не треба воювати між собою, бо на землю прийшов Бог.

Цитати[ред.ред. код]

« Я прошу, я благаю всіх людей: ставай і займай своє місце в природі, воно ніким не зайняте і не купується ні за які гроші, а тільки власними справами і працею в природі собі на благо, щоб тобі було легко.  »
« Дорогі ви мої, всі ваші хвороби від нежерсті вашої: від тепла, від смачної їжі, від спокою. Не бійтеся холоду, він мобілізує, як нині модно казати, захист організму. Холод кидає в тіло гормон здоров'я. Нехай кожний покумекає, що йому важливіше — справа або малі радості. На все повинна бути перемога. Людина повина жити в перемозі; якщо її не одержиш, гріш тобі ціна в базарний день… Навіщо лікуватися, коли можна й треба хворобу в тіло не пускати!  »
« Людина живе перемогою, не отримаєш її так гріш тобі ціна в базарний день.  »
« До нього можна добратися і великій і малій людині. На цьому місці є ток, магнето і електрика. Це все є і у людини теж саме.  »
« Я наважився піти в природу, я наважився ступати своїми ногами, своїми лапами по Землі для того, щоб обов'язково елек-три-зу-ватись, для того, щоб набратися цих сил і ними володіти.  »
« Не в оточуючій природі потрібно шукати здоров'я, а в собі.  »
« Пішов у степ. Ось де ванна, ось де електризація, ось де закалювання нічне і незабутнє зі всіх кінців, я іду прямо в ціль свою нерозривно з природою.  »
« Ми весь час просимо бога, а він є у людині, тільки б людина захотіла щоб зробитися ним на певний час.  »

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

на  https://www.ukr.net Напишіть на почту osh-2@ukr.net свою просьбу одержати доступ до диска. Одержите повідомлення — скопіюйте.