Іванчани
село Іванчани | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Збаразька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61040150180046759 |
Основні дані | |
Населення | 695 |
Територія | 1.900 км² |
Густота населення | 365.79 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47340 |
Телефонний код | +380 3550 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°45′00″ пн. ш. 25°36′56″ сх. д. / 49.75000° пн. ш. 25.61556° сх. д.Координати: 49°45′00″ пн. ш. 25°36′56″ сх. д. / 49.75000° пн. ш. 25.61556° сх. д. |
Водойми | Гніздечна |
Відстань до районного центру |
19 км |
Найближча залізнична станція | Збараж |
Відстань до залізничної станції |
19 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4 |
Карта | |
Мапа | |
|
Іванча́ни —село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільської області. Розташоване на річці Гніздечна, на півночі району. До 2020 центр сільради, якій було підпорядковане село Мала Березовиця.
У 1953 році до Іванчан приєднано село Зарічне (Курники).
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Збаразької міської громади.[1]
Населення — 695 осіб (2001).
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу Іванчан знайдено римську монету.
Перша писемна згадка — 1463.
1 листопада 1918 сотня озброєних чоловіків з Іванчан роззброїла етапну команду мадяр, яка перебувала тут після відходу російської армії, і прогнала її з села.
В дорадянський період діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Рідна школа», хор, кооператива.
1 жовтня 1931 р. значна частина земель села передані селу Курники[2].
У 1939 році в селі Іванчани проживало 640 мешканців (550 українців, 10 поляків, 70 латинників, 10 євреїв), а в селі Курники Іванчанські — 830 мешканців (340 українців, 5 поляків, 475 латинників, 10 євреїв)[3].
Після ліквідації Збаразького району 19 липня 2020 року підпорядковується Тернопільському району[4].
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- У центрі села на найвищому пагорбі стояла стара дерев'яна церква святого Івана Хрестителя (час її побудови невідомий). На її місці в 1991 побудована громадою села нова мурована церква святого апостола Івана Богослова.
- Загальнозоологічний заказник місцевого значення Малоберезовицько-Іванчанський заказник.
Пам'ятники[ред. | ред. код]
Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1972).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Батько українського письменника Богдана Будника Андрій Будник.
Поховані[ред. | ред. код]
- Калашников Іван Йосипович — український шашкіст і шахіст.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Дорожній знак при в'їзді в село
-
Церква Святого Апостола Івана Богослова
-
Сільський краєвид
-
Став біля села
-
Пам'ятний хрест на околиці села
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 10 czerwca 1931 r. o zmianie granic gmin wiejskich Kurniki i Iwanczany w powiecie zbaraskim, województwie tarnopolskiem. [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 99.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література[ред. | ред. код]
- Iwaniczany // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 311. (пол.) (пол.)
- Kurniki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 926. (пол.) (2)(пол.)
- Іванчани // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |