Іван Андрійович (княжич углицький)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Андрійович
Народився 1477
Помер 19 травня 1523(1523-05-19)
Вологда, Московське царство
Країна Углицьке князівство
Діяльність аристократ
Знання мов російська
Титул князь
Конфесія православ'я
Батько Andrey Bolshoyd
Мати Helen of Mezetskd[1]

Іван (Іоанн) Андрійович, святий Ігнатій Прилуцький (прибл. 1477 — 19 травня 1523) — син углицького князя Андрія Васильовича Горяя.

Після ув'язнення князя Андрія (1492), великий князь Іван III заточив і його дітей Івана та Дмитра в Переславлі-Залєському. Углицький літопис передає, нібито угличани, незадоволені утисками великокнязівського намісника, підготували змову для звільнення дітей Андрія, але великий князь випередив їх, розселивши по інших містах багатьох углицьких громадян.

Після смерті батька (1493) братів перевели в Спасо-Прилуцький монастир під Вологдою, де Іван помер у кайданах 19 травня 1523 під ім'ям схимонаха Ігнатія. Пізніше православна церква віднесла його до лику святих. Дмитро помер там же після 1540.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Житія Ігнатія Вологодського, Ігнатія Ломського, Герасима Вологодського та Касіяна Углицького: тексти та словоуказатель, Вид-во С.-Петербурзького університету, 2008, 192 pages (ISBN 5288047170, 9785288047176).
  • Олег Платонов, «Ігнатій Вологодський», dans Свята Русь: енциклопедичний словник російської цивілізації, 2000 (ISBN 5901364015, 9785901364017), p. 302.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]