Іван Барабаш
| Іван Барабаш | |
 |
|
| Помер | 1648 |
|---|---|
| Посада | Гетьман України |
Іва́н Бараба́ш (? — 1648) — реєстровий козак, військовий осавул реєстрового козацького війська.
Протягом останніх років життя Барабаш обіймав посаду військового осавула реєстрового козацького війська. Навесні 1646 року у складі козацької делегації разом з Ілляшем Караїмовичем і Богданом Хмельницьким їздив до Варшави, де велися таємні переговори з польським королем Владиславом IV Вазою про участь козаків у війні проти Туреччини.
Навесні 1648 року Іван Барабаш разом з полковником Михайлом Кричевським, Вадовським та військових козаків, що був висланий урядом Речі Посполитої для придушення повстання на Запоріжжі, яке поклало початок Національно-визвольній війні українського народу 1648-1657 років.
1648 року Івана Барабаша вбили козаки з його загону, що були прихильниками Богдана Хмельницького.
Належав до угодовської частини старшинської верхівки, яка допомагала шляхетській Польщі придушувати визвольний рух в Україні. Повсталі козаки убили Барабаша і приєдналися біля Жовтих Вод до війська Богдана Хмельницького.
[ред.] Постать Барабаша у історіографії
Оповідання про викрадення Хмельницьким у Барабаша листів з привілеями, наданими козакам польським королем, проходить через усю українську історіографію кінця XVII — XVIII ст. Воно літературного походження, переспіване також у народній думі «Хмельницький і Барабаш». Історичні джерела таких привілеїв не засвідчують. По-різному у козацьких літописах передано і сюжет цього оповідання. У літописі Самовидця привілеї переховує переяславський козак Іван Ілляш (Іван Ормянчик). У Самійла Величка Барабаш фігурує як черкаський полковник, «История русов» величає Барабаша наказним гетьманом.
За «Историей русовъ» Барабаш утопився в Дніпрі, намагаючись втекти від козаків Хмельницького. У С. Величка Барабаша убили козаки і кинули у Дніпро. У Г. Грабянки Барабаша заколов списом Филон Джеджелій.
[ред.] Джерела
