Іван Богослов

Іван син Зеведеїв
Апостол,Євангеліст,Пророк
народився	I століття
помер	у 100 році на Патмосі, помер своєю смертю
шанується	усіма християнами
головна святиня	Монастир Іоанна Богослова
день пам'яті	27 грудня (Католицизм) 8 травня;30 червня;26 вересня (Православ'я)
атрибути	Орел
праці	Євангеліє від Івана;Апокаліпсис
подвижництво	Апостольська Проповідь

Іван Богослов (Іван син Зеведеїв, івр. יוחנן — Йоханан) — апостол, християнський святий, проповідник, автор декількох творів Нового Заповіту. Його ім'я означає "Бог—щедрий у благодаті "

Іван за деякими даними був родичем Ісуса Христа, молодшим братом св. Якова Заведеєва, наймолодшим з апостолів і, як він сам казав, «учнем, якого любить Ісус» (Від_Івана 20:21 Обернувся Петро, та й ось бачить, що за ним слідкома йде той учень, якого любив Ісус, який на вечері до лоня Йому був схилився й спитав: Хто, Господи, видасть Тебе?). Написав Євангеліє, три послання (1-е Івана, 2-е Івана, 3-е Івана) і єдину новозавітню пророчу книгу Об'явлення (Одкровення).

Іван Богослов був єдиним із 12 Христових апостолів, який помер природною смертю (100—го року після народження Христа у віці 94 років). Св. Епіфаній оповідав, що коли Іван постарів і так ослаб, що вже не міг проповідувати, то наказував своїм учням нести себе на збори вірних, де щоразу повторював такі слова: «Мої дітоньки, любіть один одного». А коли вони запитали його, чому він завжди повторює одні і ті ж слова, апостол відповів: «Бо це слово Господнє, і якщо ви виконаєте його, то цього буде досить».

8/21 травня Православна Церква святкує день пам’яті Улюбленого Учня Ісуса Христа, Св. Івана Богослова, тому що впродовж багатьох років існувала традиція у цей день відвідувати домовину святого неподалік м. Ефеса. Існують твердження, що він був на місці, де в VI столітті н.е. побудував величний Храм Св. Івана Богослова Св. Імператор Юстиніан, він також побудував Собор Св. Софії в Константинополі. Нині руїни цього Храму знаходяться в містечку Селчук у Туреччині. Існує повір'я про те, що кожного року в цей день з домовини виходив дрібний порошок, який використовувався для лікування.

В Новому Заповіті зазначено, що Іван був сином рибалки Заведея. Св. Миколай Велиміровіч у його Життії Святих п. н. В пролозі до Охріду написано, що його мати була Саломія, донька Праведного Йосипа Обручника, охоронця Богородиці та Ісуса. Таким чином, Іван міг бути названим племінником Господа і мати родинні стосунки з ним до початком Свого служіння Месії. За біблійною легендою,коли Господь покликав його, Іван покинув родину і разом з братом Яковом пішов за Христом. З того часу і до кінця Господнього земного служіння Св. Іван не покидав Його. Разом з Петром та Яковом він був присутнім під час воскресіння дочки Яїра, а також при Переображенні Господньому.

Коли всі Апостоли покинули Господа у Його Страстях, Іван залишився і стояв разом з Матір’ю Ісуса під Хрестом. Він служив і оберігав її до Успіння, після чого зі своїм учнем Прохором проповідував у Малій Азії. Працював і жив переважно в м. Ефесі.

Проповіді Св. Івана привели багатьох до віри у Христа, що мало негативні наслідки для язичництва. За це язичники зв’язали його і відправили до Риму на суд перед імператором Доміціаном, який засудив його на муки та бичування. Та ані отрута, яку його примусили пити, ані кипучий єлей, в який його кинули, Іванові не зашкодили. Імператор вважаючи його безсмертним, вислав на довічне заслання на острів Патмос. Святий Іван продовжував там апостольську працю і привів багатьох до Християнської віри. Крім того, він написав Євангеліє від Івана(за який він названий «Богословом»), Послання та Книгу Откровіння. Монастир Іоанна Богослова та Печеру Апокаліпсиса на острові Патмос є одними з найбільших православних святинь і внесені до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Пізніше імператор Нерва звільнив в’язнів і Іван повернувся до Ефесу, де прожив ще багато років, утверджуючи розпочату працю. Є свідчення про те, що він помер у віці понад 100 років. Св. Іван постійно повторював проповідь: «Браття любімо один одного!» Ця тема постійно повторюється в його писаннях.

За біблійними оповідями, Іван попросив учнів віднести його за місто Єфес і поховати в домовині у формі Хреста. Коли він ліг у домовину, попросив учнів накрити його землею. Учні поцілували вчителя зі сльозами на очах, але не хотіли бути йому непослушними. Покрили його обличчя полотном, а потім вкрили землею. Коли ж на похорон прийшли інші учні, вони хотіли побачити Апостола, але, відкривши домовину, побачили її порожньою. Від тоді День Його Упокоєння іноді називають Днем його Переселення з землі на Небо.

За Молитви й заступство Св. Івана Богослова пошли й нам, Господи, здоров’я душі й тіла і дай нам любити одне одного так, як учив Ти, Господи Любови, і ділом і словом, які навіки випливають з життя і слова Твого Улюбленого Учня, дійсного Стовпа й Підвалини Твоєї Святої Церкви.

Див. також

• Євангеліє від Івана
• Чотири Вершники Апокаліпсису