Іван Васильович змінює професію

Іван Васильович змінює професію
Иван Васильевич меняет профессию
Жанр	фантастика, комедія, пригоди
Режисер	Леонід Гайдай
Сценарист	Владлен Бахнов Леонід Гайдай
У головних ролях	Олександр Дем'яненко Юрій Яковлєв Леонід Куравльов
Композитор	Олександр Зацепін
Кінокомпанія	Мосфільм Експериментальне Творче Об'єднання
Тривалість	93 хв.
Країна	СРСР
Рік	1973
IMDb	ID 0070233

"Іван Васильович змінює професію (рос. Иван Васильевич меняет профессию) — радянський фільм. Виробництво кіностудії «Мосфільм», 1973. Жанр — комедія. Екранізація п'єси М. О. Булгакова «Іван Васильович».

Лідер прокату 1973 року — понад 60 млн. глядачів.

Сюжет

Винахідник Олександр Сергійович Тимофєєв (Шурик) створює машину часу та відкриває портал у часи Івана Грозного. Проте через поломку, яка була викликана тим, що її було простромлено бердишом, цар Грозний, який надзвичайно схожий на його керівника будинку Івана Васильовича Буншу, разом зі злодієм з нашого часу Жоржем Милославським, міняються місцями. Дивні і кумедні пригоди чекають на кожного з героїв, але до кінця фільму з'ясовується, що все це був сон винахідника.

У ролях

• Едуард Бредун — спекулянт
• Леонід Гайдай — освітлювач на знімальному майданчику, де режисер Якин знімає кліп до пісні «С любовью встретиться» (З коханням зустрітися)
• Наталія Гурзо — медсестра Шпака
• Олександр Дем'яненко — Шурик
• Савелій Крамаров — дяк Феофан
• Наталія Крачковська — Уляна Андріївна Бунша
• Леонід Куравльов — Жорж Мілославський
• Наталія Кустинська — коханка Якіна
• Ніна Маслова — цариця
• Михайло Пуговкін — режисер Якін
• Наталія Селезньова — Зіна
• Віктор Уральський — старшина
• Сергій Філіппов — шведський посол
• Володимир Етуш — Антон Семенович Шпак
• Юрій Яковлєв — Іван Грозний та Іван Васильович Бунша
• Віктор Шульгін
• Юрій Чєрнов — музика, який грає на балалайці
• Олена Вольська
• Лариса Єремина
• Іван Жеваго — лікар
• Анатолій Подшивалов — лейтенант міліції
• Сцену дзвінка Жоржа «жіночим голосом» до Шпака озвучує Наталія Кустинська; пісню «Разговор о счастье» (Розмова про щастя) співає Валерій Золотухін.

Кінопроби

Юрій Яковлєв у ролі царя Івана Грозного

• Іваном Васильовичем могли б стати — Юрій Нікулін, Георгій Віцин, Євген Лебедєв.
• Милославським могли б стати Андрій Миронов, Георгій Юматов, Сергій Ніконенко, Георгій Бурков.

Історичні невідповідності в фільмі

Треба врахувати, що фільм є комедією, причому, як написано в початкових титрах, він «ненауково-фантастичний, не зовсім реалістичний і не сильно історичний», до того ж більша його частина — плід посттравматичної уяви головного героя, і цим може бути виправдано багато помилок. Деякі з них навіть не можна кваліфікувати як помилки, оскільки творці фільму могли їх припуститися свідомо.

• У сцені допиту міліціонерами Іван Грозний на запитання про рік народження відповідає: «Тисяча п'ятсот тридцять третій від Різдва Христового», хоча Іван Грозний народився 25 серпня 1530 року, а 1533 року помер його батько, Василь III. Крім того, літочислення «від Різдва Христового» було введено Петром I тільки 1700 року. До цього на Русі вели літочислення «від створення світу». Таким чином, відповідь Івана Грозного мала звучати так: «Літо 7038 від створення світу».
• Скіпетр і держава, які тримає в руках Іван Васильович Бунша як символ царської влади з'явилися на сто років пізніше за події, які проходять у XVII столітті. У Сергія Ейзенштейна Івану IV під час коронації теж вручають скіпетр і державу.
• Цариця Марфа Собакіна померла через два тижні після весілля, практично зразу захворівши (здогадно, її отруїли). Цар клявся, що навіть не встиг здійснити з нею весільні відносини через нездоров'я нареченої — це явно не відповідає квітучому вигляду цариці в фільмі.
• В одному з фрагментів під ногами Жоржа Милославського та Івана Васильовича Бунші чітко можна побачити камінну бруківку.
• Іван Грозний і всі його сучасники розмовляють сучасною російською мовою, яка остаточно сформувалась тільки триста років потому. Та й пісня «Маруся слёзы льёт» явно дуже сучасна, злодій Милославський не приховує свого подиву цим.
• В епізоді з ліфтом («Замуровали, демоны…») цар хреститься трьома перстами. Але до 1653 року православні хрестились двома перстами.
• На допиті Іван Грозний каже, що брав Ревель, але це історично неправильно: Ревель близько двох місяців був під облогою армії Івана Грозного, та його так і не було взято.

Посилання

• «Іван Васильович змінює професію» на сайті Internet Movie Database (англ.)
• Іван Васильович змінює професію — як створювали шедевр
• Покадрова стенограма п'єси Булгакова та фільма
• «Іван Васильович» М. О. Булгаков — на сайті Бібліотеки Мошкова