Іван Михайлов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іван Михайлов
Іван Михайлов

IMRO badge.JPG 2-й Голова ВМРО OUN-r Flag 1941.svg
Час на посаді:
1924 — 1934
Попередник Тодор Александров
Наступник посада скасована

Народився 26 серпня 1896(1896-08-26)
с. Ново Село (зараз фактично район міста Штип),
Республіка Македонія Македонія
Помер 5 вересня 1990(1990-09-05) (94 роки)
м. Рим, Італія Італія
Політична партія ВМРО

Іван Михайлов Гаврилов (псевдо: — «Ванчо Михайлов», «Ванче Михайлов», «Радко»; (* 26 серпня 1896, с. Ново Село (зараз фактично район міста Штип), Македонія 5 вересня 1990, м. Рим, Італія) — македонський та болгарський революціонер і політичний діяч, керівник ВМРО протягом 1924–1934.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 26 серпня 1896 у селі Ново Село (тепер община Штип у Македонії).

Навчався у болгарській чоловічій гімназії в Салоніках, у якій багато вчителів належали до Внутрішньої македонсько-одринської революційної організації. Продовжує навчання у сербській гімназії в Скоп'є, яку закінчив у 1915.

Революційна діяльність[ред.ред. код]

У 1918 служить в болгарській армії, а після закінчення Першої світової війни вступив на юридичний факультет Софійського університету Святого Климента Охридського. В цей ж час, за пропозицією Тодора Александрова займає посаду його особистого секретаря у закордонному представництві ВМРО в Софії.

Керівник ВМРО[ред.ред. код]

Іван Михайлов (другий зліва) серед бійців ВМРО

Після вбивства 31 серпня 1924 його друга і вчителя Тодора Александрова Івана Михайлова обирають членом Центрального Комітету ВМРО і він стає фактичним керівником організації. Відзначається на посту жорстокими розправами з політичними суперниками, зокрема, за його вказівкою були вбиті визначні члени ВМРО Дімо Хаджідімов, Наум Томалевський та Александр Протогеров, яких Михайлов запідозрив у причетності до вбивства Тодора Александрова.

Під його керівництвом ВМРО здійснювала регулярні напади на югославських та грецьких військових та урядовців. Михайлов активно співпрацює із іншими противниками Югославії — хорватськими усташами на чолі з Анте Павелічем та албанськими націоналістами на чолі з Хасаном Пріштіною.

9 жовтня 1934 в Марселі бойовик ВМРО Владо Черноземський застрелив короля Югославії Александра I Карагеоргійовича.[1].

В еміграції[ред.ред. код]

У 1934 ВМРО забороняє влада Болгарії і засуджує Михайлова заочно до смертної кари. Він змушений переховуватися за кордоном.

Після Другої світової війни і аж до смерті 5 вересня 1990 проживав у Римі.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]