Іван Срацимир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Іван Срацимір)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Срацимир
болг. Іван Срацимир
Іван Срацимир
Іван Срацимир
Цар Болгарії
1371 — 1396
Попередник: Іван Александр
Наступник: Костянтин II
 
Народження: 1324(1324)
Ловеч, Болгарія
Смерть: 1396(1396)
Бурса, Османська імперія
Поховання: Бурса
Країна: Болгарія
Рід: Срацимирська династіяd
Батько: Іван Александр
Мати: Теодора Валахськаd
Шлюб: Анна Бесараб
Діти: Костянтин II Асен і Доротея Відінська
Автограф:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Іван Срацимир (болг. Іван Срацимир, 13241396) — болгарський цар у 13711396; один з двох, разом з братом Іваном Шишманом, останніх болгарських царів, син царя Івана Александра.

З 1356 року, після коронації свого брата Івана Шишмана, Іван Срацимир керував Видинською областю як незалежною державою. 1365 року Видинське царство окуповав угорський король Людвік I Великий, а сам Іван Срацимир потрапив у полон. 1369 року Видинське царство було відновлено за допомогою болгарського (Тирновського) царя Івана Александра, Власького князя Владислава I та Добротіци, правителя Добруджі.

Його брат Іван Шишман на самому початку свого правління, у 13711372 роках, зазнав нападу турків, але зумів врятуватися поступкою частини своїх володінь. У 13931394 роках турки взяли столицю царства Івана Шишмана Тирново й скинули його. Видинське царство Івана Срацимира було підкорено турками 1396 року, його син і співправитель Костянтин II Асень став васалом турецького султана й останнім царем Болгарії.

Сім'я[ред. | ред. код]

Іван Срацимір

Іван Срацимир був одружений двічі. Про перший шлюб не відомо нічого. Другою його дружиною була Анна, дочка Валаського князя Миколи Олександра. Від другого шлюбу в Івана Срацимира були діти:

  1. Доротея, вийшла заміж за боснійського бана Твртко I.
  2. Костянтин, єдиний син і спадкоємець Івана Срациміра. Правив Відінським царством після смерті свого батька до 1422 року. Фактично був турецьким васалом.

Література[ред. | ред. код]

  • Йордан Андреев, Иван Лазаров, Пламен Павлов: Кой кой е в средновековна България. София 1999. ISBN 954-402-047-0.
  • Andreev, Jordan: Bǎlgarijaprezvtoratačetvǎrtna XIV vekVelikoTǎrnovo 1993.
  • Andreev, Jordan; ZarIwanSchischman /1371-1395/ inBǎlgarskitekhanove i zare VII—XIV vek, Verlag «PetarBeron», Sofia, 1998, S. 208 — 217, ISBN 954-402-034-9
  • Božilov, Ivan: FamilijatanaAsenevci (1186—1460) (inBulgarian). Sofia 1985.
  • Fine, Jr., John V.A.: TheLateMedievalBalkans, AnnArbor 1987. ISBN 0-472-08260-4.
  • Podskalsky, Gerhard:TheologischeLiteraturdesMittelaltersinBulgarienundSerbien 815—1459. München 2000. ISBN 3-406-45024-5
  • DimitrinaAslanianHistoiredelaBulgarie, del'antiquité à nosjoursTrimontium, 2004 ISBN 2951994613.