Іван Юркович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Архієпископ Іван Юркович

Його Високопреосвященство Іва́н Ю́ркович (словен. Ivan Jurkovič, 1952, громада Кочев'є) — римо-католицький архієпископ, ватиканський дипломат, Апостольський Нунцій в Канаді (з 2021). До того Апостольський Нунцій в Україні у 20042011 рр., Апостольський Нунцій у Російській Федерації (2011–2016) року[1], Апостольський Нунцій в Узбекистані (2011–2016).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 10 червня 1952 року в Словенії. У 1978 закінчив Теологічні студії, Папську Церковну Академію (1984), Доктор канонічного права (1988). Його Високопреосвященство володіє італійською, англійською, російською, іспанською, німецькою, французькою та українською мовами.

29 червня 1977 — рукоположений на священика. З 1 травня 1984 — року розпочав дипломатичну службу при Святому Престолі. З 1984 по 1988 — Секретар Апостольської Нунціатури у Південній Кореї. З 1988 по 1992 — Аудитор Апостольської Нунціатури в Колумбії. З 1992 по 1996 — Радник Представництва Святого Престолу в Російській Федерації. З 1993 по 1996 — Під час свого перебування в Москві Його Високопреосвященство Іван Юркович викладав канонічне право у Коледжі Католицького Богослов'я імені Святого Томи Аквінського. З 1996 по 2004 — Радник у Державному Секретаріаті з питань Організації з Безпеки та Співробітництва в Європі (ОБСЄ). 22.04.2004 — призначений Апостольським Нунцієм в Україні. 16.06.2004 — вручив вірчі грамоти Президенту України Леоніду Кучмі.

Архієпископ І. Юркович вручає вірчі грамоти Президенту Російської Федерації Д. Медведєву

19 лютого 2011 р. папа Римський Бенедикт XVI призначив архієпископа Івана Юрковича Апостольським Нунцієм у Російській Федерації, а 22 липня 2011 року — також Апостольським Нунцієм в Узбекистані. 14 липня 2011 року архієпископ Юркович вручив вірчі грамоти Президенту Російської Федерації Дмитру Медведєву.

Є Почесним Конвентуальним Капеляном Великого Хреста Суверенного Військового Ордену Госпітальйєрів Святого Йоана Єрусалимського, Родоського та Мальтійського.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Праці: «Канонічне право про шлюб» (Москва, 1993), «Канонічне право про Божий народ» (Москва, 1993), «Латинсько-російський словник термінів та висловів Кодексу Канонічного Права» (спільно з А. Ковалем, Москва, 1995), «Канонічне право про Божий народ та про шлюб» (друге видання, Москва, 2000 рік).

Відзнаки[ред. | ред. код]

Предстоятель Української Православної Церкви (Московського Патріархату) Блаженніший Володимир (Сабодан) 12 березня 2011 нагородив архиєпископа Івана Юрковича орденом Української Православної Церкви Святого Рівноапостольного Князя Володимира ІІ ступеня[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Святіший Отець Венедикт XVI призначив Архиєпископа Івана Юрковіча, Апостольського Нунція в Україні, новим Апостольським Нунцієм в Росії. Архів оригіналу за 24 лютого 2011. Процитовано 19 лютого 2011. 
  2. УПЦ МП нагородила Івана Юрковича орденом. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 1 серпня 2011.