Івашко Володимир Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Антонович Івашко
Володимир Антонович Івашко

COA Ukrainian SSR.png 11-й Перший Секретар ЦК КПУ Flag of Ukrainian SSR.svg
Час на посаді:
28 вересня 1989 — 22 червня 1990
Попередник Володимир Васильович Щербицький
Наступник Станіслав Іванович Гуренко

Час на посаді:
4 червня 1990 — 9 липня 1990
Попередник Платон Григорович Костюк
Валентина Семенівна Шевченко
Наступник Леонід Макарович Кравчук

Flag of the Soviet Union.svg Заступник Генерального секретаря ЦК КПРС
Час на посаді:
1990 — 1991
Попередник Михайло Сергійович Горбачов
Наступник не було

Народився 28 жовтня 1932(1932-10-28)
Полтава, УРСР
Помер 13 листопада 1994(1994-11-13) (62 роки)
Москва, Росія
Політична партія КПРС
Релігія Атеїзм
Особистий підпис Volodymyr Ivashko Signature 1990.png
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Дружби народів

Іва́шко Володи́мир Анто́нович (нар. 28 жовтня 1932(19321028), Полтава —  13 листопада 1994, Москва) — український радянський державний діяч, перший та єдиний заступник Генерального секретаря ЦК КПРС (19901991).

Член КПРС з 1960 року.

Кандидат економічних наук, доцент.

Депутат ВР УРСР XI скликання.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в родині робітників, українець.

Освіта вища (Харківський гірничий інститут, гірничий інженер).

19501956 — студент Харківського гірничого інституту.

Працював у вузах Харкова:

1973 — захистив кандидатську дисертацію.

19731978 — завідувач відділу науки і навчальних закладів Харківського обласного комітету КПУ.

19781986 — секретар з питань ідеологічної роботи Харківського обласного комітету КПУ.

19861987 — секретар ЦК КПУ з питань ідеологічної роботи.

Був політичним радником уряду Демократичної Республіки Афганістан.

19871988 — 1-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.

19881989 — 2-й секретар ЦК КПУ.

19881990 — член Політбюро ЦК КПУ.

28 вересня 1989 — обраний 1-м секретарем ЦК КПУ.

19891991 — член Політбюро ЦК КПРС.

18 березня 1990 — обраний народним депутатом УРСР.

4 червня 1990 — обраний головою Верховної Ради УРСР.

9 липня 1990 — склав повноваження Голови Верховної Ради УРСР і депутатські повноваження у зв'язку з переходом на роботу в ЦК КПРС на посаду заступника Генерального секретаря ЦК КПРС. Був єдиним в історії, хто займав цю посаду.

Протягом 5 днів від моменту, коли Горбачов зійшов з посади Генерального секретаря (24 серпня 1991), до розпуску КПРС (29 серпня) формально був «виконувачем обов'язків» Генерального секретаря партії, але фактично був позбавленим можливості проявити себе діями.

Нагороди[ред.ред. код]

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, двома медалями СРСР та Демократичної Республіки Афганістан.

Цікаві факти[ред.ред. код]

З нагоди 70-річчям з дня народження В. А. Івашка Верховна Рада України заснувала з 2002 р. для студентів Харківського національного університету радіоелектроніки, де він навчався та працював, дві стипендії Верховної Ради України його імені[1].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Попередник: Голови Верховної Ради України
Наступник:
Шевченко Валентина Семенівна Плющ Іван Степанович