Івцан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Івцан — біблійний персонаж Епохи Суддів, один із суддів Ізраїля. Походив з міста Вифлеєму. Із Книги Суддів та опису його правління Йосифом Флавієм[1] випливає, що це — Вифлеєм-Ефрата на землі племені Юди, а не Віфлеєм Галілейський, що розташований бл. 11 км на північний захід від Назарету на землі племені Завулона. Івцан судив народ сім років та відомий численним потомством, що складалося з 30 синів та 30 дочок (Сд. 12:8-10). Своїх дочок він видав заміж та відіслав, а синів одружив та залишив біля себе. Більше про його життя нічого не відомо. Йосип Флавій у Юдейських старожитностях також повідомляє, що час правління Івцана був без визначних подій. По смерті Івцан був похований у Вифлеємі. За ним слідував суддя Ізраїля Елон .

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.