Івіттуут
Івіттуут (ґренл. Ivittuut), стара назва Івіґтут (дан. Ivigtut) — поселення в Південній Ґренландії, єдине в світі промислове родовище кріоліту.
До 2009 року було центром однойменного муніципалітету.
Зміст |
[ред.] Історія
Відкрите в 1806, розробка ведеться з 1856.
Видобуток корінних руд припинився у 1962 в зв'язку з виснаженням запасів.
[ред.] Характеристика
Рудне тіло було складене г.ч. сидерит-кріолітовою породою (кріоліт, сидерит, кварц, сульфіди). Загальні запаси руди складали бл. 3,5 млн. т.
У Івіттууті (Південно-Західна Ґренландія) довгасте штокове тіло сидерито-кріолітового складу укладене в апікальній частині куполовидного штоку лейкократових дрібнозернистих порфировидних гранітів, що залягають в ґнейсових породах брекчій. На поверхні сидерито-кріолітове тіло має 115 м в довжину і 30 м завширшки, на глибині шток розширяється. У приконтактовій частині кріолітового тіла в граніті спостерігається складна мережа жил кварцово-мікроклінового пегматиту. Основна маса пегматитових жил зосереджена біля південного контакту кріолітового тіла. На заході і півночі кріоліт в значній мірі безпосередньо контактує з гранітом. Крайова частина кріолітового штоку утворює так звану “приконтактову шкаралупу", складену великими уламками вмісних пегматитів і гранітів, зцементованих кварцово-кріолітовим агрегатом. Апофізи кріолітового тіла перетинають пегматити, а в гранітах спостерігаються каситерито-кварцові і кріоліто-кварцові жили. У сидерито-кріолітовому тілі Івіттуута в середньому міститься кріоліту 70-80%, сидериту — 15-20%, кварцу — 1-2%, сульфідів — 1-2%. Дуже характерні зрощення кріоліту і сидериту: більш дрібні зерна сидериту розташовуються вздовж границь між великими зернами кріоліту. У пегматиті відмічені псевдоморфози кріоліту по графічним вросткам кварцу. У кріолітовому тілі Івіттуута зустрічаються ділянки, збагачені тонкими лусочками парагоніту і мусковітом, порцеляновим мікросферолітовим топазом, флюоритом, піритом, хіолітом, веберитом, стенонітом і ярлітом. На цих ділянках кріоліт набуває темного забарвлення. Більш пізніми утвореннями є друзи ступінчастих псевдокубічних кристалів кріоліту на стінках відкритих тріщин, а також продукти його заміщення — томсеноліт, пахноліт і ральстоніт, які приурочені до тріщин в кріоліті.
[ред.] Технологія розробки
Розробка родов. велася відкритим способом. Модернізація технології збагачення руд дозволила переробляти рудні відвали.
[ред.] Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с. ISBN 966-7804-78-X
- http://home19.inet.tele.dk/koknr1/ivigtut.html
|
|||||||||||||
