Ів Сен-Лоран

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ів Сен-Лоран
Yves Henri Donat Mathieu-Saint-Laurent
Study of Yves Saint Laurent by Reginald Gray.jpg
Ів Сен-Лоран(1976)
Народився 1 серпня 1936(1936-08-01)
Оран, Французький Алжир
Помер 1 червня 2008(2008-06-01) (71 рік)
Париж, Франція
Громадянство Франція Франція
Ім'я при народженні Ів Анрі́ Дона́ Матіє Сен-Лора́н
Діяльність модельєр
Нагороди
Великий офіцер ордена Почесного легіону
Командор ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону

Ів Сен-Лоран (повне ім'я Ів Анрі́ Дона́ Матіє Сен-Лора́н, фр. Yves Henri Donat Mathieu-Saint-Laurent; *1 серпня 1936, Оран — †1 червня 2008, Париж) — французький модельєр, який панував у світі високої моди в 1960-ті і 1970-ті роки.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в 1936 році в Алжирі в заможній аристократичній родині, коли держава Алжир вважалася частиною Франції. У 17 років він приїхав до Парижа з широким портфоліо, і незабаром здобув популярність і кілька нагород в галузі дизайну. У 1954 році Сен-Лоран почав працювати у домі моди Крістіана Діора. Після смерті Кристіана Діора в 1957 р. встав на чолі його модельного дому (тоді йому був всього 21 рік). Покликаний на військову службу під час Алжирської війни за незалежність, демобілізований після нервового зриву і депресії, проходив лікування в психіатричній клініці.

Повернувшись до Парижа, модельєр побачив, що в фірмі Діора йому вже знайдено заміну. Переживши черговий нервовий зрив, у 1962 році Сен Лоран разом зі своїм супутником життя П'єром Берже заснував власний дім моди — модельний дім «Yves Saint Laurent», або скорочено YSL. П'єр Берже займався питаннями бізнесу, тоді як модельєр розробляв нові тенденції в одязі. Ввів в жіночу моду елементи чоловічого гардероба, — брюки, шкіряні піджаки, чоботи по стегно і навіть смокінги. У 1983 році став першим модельєром, якому за життя була присвячена виставка в нью-йоркському музеї Метрополітен. За словами кутюр'є Кристіана Лакруа, секрет успіху Сен-Лорана полягав в його приголомшливій різноманітності. Інші великі дизайнери працювали всередині одного стилю, а Сен-Лоран умів поєднувати «форму Шанель, розкіш Діора і дотепність Скіапареллі».

У 2002 році Сен-Лоран через тяжку хворобу залишив сцену моди і оголосив, що вирішив завершити кар'єру кутюр'є і продати дім моделей, який у результаті перейшов до компанії «SLPB Prestige Services». Вивченням спадщини дому «Yves Saint Laurent» займається створений партнерами фонд «П'єр Берже — Сен-Лоран».

Останні роки життя Ів Сен-Лоран украй рідко з'являвся на публіці. Помер від раку. Похорони, що призначалися на 6 червня, були перенесені на 5-е на прохання президента Франції Саркозі. Прощання з модельєром пройшло 5 червня 2008 року в Парижі на вулиці St. Honore, в районі церкви St. Roch, де на півдня було перекрито рух[1].

Незадовго до своєї смерті Ів Сен-Лоран уклав одностатевий союз зі своїм давнім партнером і співвласником компанії «Yves Saint Laurent», підприємцем П'єром Берже.[2]

У 2010 році в Парижі у будівлі Малого палацу(Petit Palais) відбулася масштабна ретроспективна виставка, присвячена творчому шляху французького кутюрье.[3]

Сад Мажорель[ред.ред. код]

Меморіал Ів Сен-Лорана в Jardin Majorelle в Маракеші
Див. також статтю: Сад Мажореля.

Ів Сен-Лоран, що народився в алжирському Орані, відкрив для себе «охрове» місто Маракеш в 1967 році. Майже десять років художник зупинявся в «Дар ель-Ханші», «будинку змія», що знаходиться біля медіни (старої частини міста), а потім в 1980 році Ів Сен-Лоран і бізнесмен П'єр Берже вирішили купити в кварталі Геліц віллу «Оазис» і сади, що належали вдові художника Жака Мажореля. Вони хотіли врятувати від руйнівних проектів забудовників це прекрасне за своєю красою володіння, що занепадало. У березні 2000 року було ухвалено рішення реставрувати сад, і Сен-Лоран і його друг вклали в цей проект чималі кошти. 350 видів рослин і квітів, привезених з п'яти континентів, прекрасна колекція кактусів, пальм, бамбука, папоротей з Латинської Америки і Океанії роблять цей сад чарівним.

2004 року П'єр Берже і Ів Сен-Лоран заснували «Асоціацію зі збереження і подальшому процвітання саду Мажорель», у веденні якої знаходиться управління цим неповторним садом, що розташувався на площі в 1 гектар, і колишньою студією художника Мажореля, які щорічно відвідують не меншого 600 тисяч чоловік. Останній раз великий майстер відвідував Маракеш в листопаді 2006 року.

Синя вілла «Мажорель» і сад в Маракеші багато років були джерелом натхнення великого кутюр'є Іва Сен-Лорана. У доступній для відвідувачів частині саду і буде похований його прах.

Нагороди[ред.ред. код]

  • Великий офіцер ордена Почесного легіону (2007)
  • Командор ордена Почесного легіону (2001)
  • Кавалер ордена Почесного легіону (1985)

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]