Ігельстром Костянтин Густавович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ігельстром Костянтин Густавович
Ігельстром К..jpg
Ігельстром Костянтин Густавович, грудень 1832 р. – січень 1833 р.Акварельний портрет художника-декабриста Бестужева Миколи Олександровича. Автограф Ігельстрома.
Народився 8 (19) травня 1799(1799-05-19)
Шумськ
Помер 13 (25) листопада 1851(1851-11-25) (52 роки)

Інші імена Ігельстром Костянтин Густавович (Євстахійович)
Відомий організатор виступу Литовського пионерного батальйону

Ігельстром Костянтин Густавович (Євстахійович) (8 (19) травня 1799(17990519), Шумськ Кременецького повіту Волинської губернії13 (25) листопада 1851) — член таємного Товариства військових друзів у Росії, капітан Литовського пионерного (саперного) батальйону.

Біографія[ред.ред. код]

З сім'ї генерал-майора, командира 2-ої бригади Литовської уланської дивізії Густава (Євстафій) Густавовича Ігельстрома. Виховувався в 1 кадетському корпусі, звідки випущений прапорщиком в Перший піонерний батальйон в 1816 році. Переведений в Литовський пионерний батальйон — 30 червня 1823 року, капітан — 28 лютого 1825 року.

Член таємного Товариства військових друзів, яке за своєю ідеологією було було близько до декабристів. У грудні 1825 року намагався підняти повстання у військах Окремого литовського корпусу. 24 грудня роти повинні були присягнути Миколі I. Ігельстром умовляв офіцерів і солдатів пионерного батальну, а також Самогитського гренадерського полку і Білостоцького піхотного полку не присягати Миколі I, а присягати Костянтину Павловичу. [1] Заарештований 27 грудня 1825 року разом з Вегеліним, утримувався у Білостоці. У квітні 1827 року військовим судом засуджений до смертної кари через повішення, по найвищій конфірмації 15 квітня 1827 року після позбавлення чинів і дворянства засуджений до каторжних робіт терміном на 10 років з подальшим поселенням у Сибіру. Вирок приведений у виконання в Брянську — 20 травня 1827 року. В 18281832 роках відбував каторгу в Читинському острозі і Петровському Заводі разом з декабристами. У 1836 році височайше дозволено поступити на службу в Окремий кавказький корпус рядовим. Зараховано піонером 2 класу в Кавказький саперний батальйон в травні 1835 року, де служив до 1843 року і був звільнений у відставку в чині поручика. Перебував під секретним наглядом поліції за місцем проживання в Гродненській або Харківській губернії з забороною в'їзду в Санкт-Петербург і Москву. Жив у станиці Каменської та був керуючим Донецькими питущими зборами. З травня 1847 року — чиновник особливих доручень з берегового нагляду Таганрозького митного округу в чині губернського секретаря. Помер у військовому поселенні Кремінній.

Наречена (до засудження) — Рукевич Корнелія Іванівна. Вона проходила у справі Товариства військових друзів. 22 травня 1827 року Корнелія була заточена в Бригітський дівочий монастир в м.Гродно.

Оригінальний текст (рос.)

«... девицу Корнелию Рукевичеву, которая не быв преступницею, увлечена также родством брата своего Рукевича и жениха ее Игельстрома и по молодости и неопытности своей, желая спасти их, посвидетельствовала пред судом в пользу их ложно, выдержать под арестом в монастыре один месяц...»

[2]

Дружина (з весни 1842) — Берта Борисовна Ельзінгк, мав сина, який помер 10 років.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Общество военных друзей. Извлечение из выписи, составленной в Аудиториатском департаменте по военно-судному делу Литовского пионерного батальона о капитане Игельстроме, поручике Вегелине и прочих.Приложение Б. //Декабристы. Биографический справочник под редакцией академика М.В. Нечкиной. — М., "Наука", 1988, с. 356 — 357
  2. Общество военных друзей. Извлечение из выписи, составленной в Аудиториатском департаменте по военно-судному делу Литовского пионерного батальона о капитане Игельстроме, поручике Вегелине и прочих.Приложение Б. //Декабристы. Биографический справочник под редакцией академика М.В. Нечкиной. — М., "Наука", 1988, с. 364

Джерела[ред.ред. код]

  • Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М.В.Нечкиной. — М.,"Наука", 1988, с. 73 — 74 (рос.)
  • Зильберштейн И. С.. Художник-декабрист Николай Бестужев. — М., «Изобразительное искусство», 1988 (рос.)
  • Записки княгини Волконской. - Чита, 1991, (рос.)
  • Ольшанский П. Н., Декабристы и польское национально-освободительное движение, М., 1959. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]