Ігл (місто, Айдахо)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місто
Ігл (місто, Айдахо)

Координати 43°41′35″ пн. ш. 116°20′47″ зх. д. / 43.69306° пн. ш. 116.34639° зх. д. / 43.69306; -116.34639Координати: 43°41′35″ пн. ш. 116°20′47″ зх. д. / 43.69306° пн. ш. 116.34639° зх. д. / 43.69306; -116.34639

Країна США
Штат Айдахо
Округ Ада (округ, Айдахо) |Ада
Площа 24,0 км²
Висота центру 782 м
Населення 19 471  (2008)
Агломерація 587 689 осіб (2008)
Часовий пояс UTC-7, влітку UTC-6
Телефонний код +1 208
Поштові індекси 83616
Автомобільний код A
FIPS 16-23410
Офіційний сайт http://www.cityofeagle.com
Ігл (місто, Айдахо) (США)
Ігл (місто, Айдахо)
Ігл (місто, Айдахо)
Ігл (місто, Айдахо) (Айдахо)
Ігл (місто, Айдахо)
Ігл (місто, Айдахо)

Ігл (англ. Eagle) — місто в окрузі Ада, штат Айдахо, США. За оцінками на 2008 населення становило 19 471 особа.[1]

Історія[ред.ред. код]

Історія Ігла починається з відкриття золотих родовищ в басейні ріки Бойсі в 1862 році. У другій половині 1863 виходець з Іллінойсу Трумен Кетлін (англ. Truman Catlin) викупив 160 акрів землі острова Ігл на річці Бойсі. Спочатку Кетлін назвав острів на честь свого рідного штату, проте пізніше перейменував його на честь білоголових орланів (англ. baldeagle), які перебували на острові. В 1864 році Кетлін спільно зі своїм сусідом Політом Мейсом (англ. Polete Mace) розпочав зводити іригаційну систему. Побудована ними система дозволила забезпечити водою річки Бойсі 700 акрів острова. До 1903 року система складалася з 9 каналів. Подальшим розвитком Ігл зобов'язане сюрвейєру з Нової Шотландії Томасу Айкенсу (англ. Thomas Hugh Aikens). Близько 1877 року він отримав право на використання води (англ.) річки Бойсі, включаючи право на острів Ігл. На початку 1890-х років Айкенс почав купувати землі на правому березі річки Бойсі, навпроти своїх володінь на острові Ігл. Внаслідок він став одноосібним власником земель, південніше нинішньої вулиці Стейт (англ. State Street), що була у той час основною магістраллю між Бойсі та невеликими містами на заході. З придбанням цих земель Айкенс розпочав спорудження моста через річку Бойсі, який би з'єднував його володіння. Проти спорудження моста виступили представники міста Стар, наводячи аргументи, що незабудоване місто не має потреби у власному мосту. Однак суперечка була вирішена на користь Айкенса. В 1900 році в Іглі була побудована перша школа. В 1904 — були розмічені та продані перші 15 акрів нового тауншипа Ігл, ім'я якому запропонувала дочка Айкенса Клара. 7 серпня 1907 року компанією «Boise Valley Loop.» на головній вулиці був запущений трамвай. До 1915 трамвайна мережа з'єднувала Ігл з іншими прилеглими містами. Трамвайна мережа привела до швидкого розвитку міста: були відкриті перший банк, аптека та готель. Банк і готель на сьогоднішній день є центром даунтауну Ігл. В 1928 році трамвайна мережа була закрита, не витримавши конкуренції з автомобілями. В 1930 році була відкрита в'язниця на 40 осіб, яка протягом наступного десятиліття безперервно расширювалася. В 1937 поруч з в'язницею був відкритий риборозплідник, який діє дотепер. В 1963 році була відкрита публічна бібліотека, яка на сьогоднішній день містить понад 80 000 книг.[2] 26 лютого 1971 Ігл офіційно отримало статус міста.[3]

Географія та клімат[ред.ред. код]

Ігл розташоване на півночі округу Ада, північно-західніше міста Бойсе. Ігл розташоване в середньому на висоті 782 м. Площа міста становить 24,0  км², з яких 0,2 км (0,83%) припадає на водну поверхню.[4]

Населення[ред.ред. код]

Згідно з оціночними даними за 2008, населення міста складало 19 254 осіб.[1] Густота населення дорівнює 802,25 осіб/км². Середній вік населення — 35 років і 2 місяці. Статевий склад населення: 50,2% — чоловіки, 49,8% — жінки. В 2000 налічувалося 3 864 домашніх господарств та 3 098 сімейств. Расовий склад населення станом на 2000:[5]

  • білі — 95,9%;
  • афроамериканці — 0,37%;
  • індіанці — 0,47%;
  • азіати — 0,74%;
  • океанійці — 0,13%;
  • інші раси — 0,59%;
  • дві і більше раси — 1,80%.

Нижче наведено динаміку чисельності населення міста:[6][7]

Освіта[ред.ред. код]

Ігл входить в шкільний округ Меридіан. У місті є одна середня школа, відкрита в 1995 році, одна альтернативна середня школа, одна проміжна школа і три початкових школи. Також є дві чартерних школи, християнська школа церкви адвентистів сьомого дня та художня школа.

Звичаї[ред.ред. код]

Щороку в Іглі добровольцями пожежного депо проводиться фестиваль «Найбільші у світі устриці Скелястих Гір».[8]

Пам'ятки[ред.ред. код]

Відомі мешканці[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б «Eagle city, Idaho — Population Finder — American FactFinder» (en). United States Census Bureau. Архів оригіналу за 2012-04-25. Процитовано 2010-05-10. 
  2. «History of the Eagle Public Library» (en). Eagle Public Library. Архів оригіналу за 2012-04-25. Процитовано 2010-05-10. 
  3. «The City of Eagle: Yesterday and Today» (en). City of Eagle, Idaho. Процитовано 2010-05-10. 
  4. «Eagle Idaho Profile and Resource Guide» (en). Key to the City. Архів оригіналу за 2012-04-25. Процитовано 2010-05-11. 
  5. «Eagle City city, Idaho — DP-1. Profile of General Demographic Characteristics: 2000» (en). United States Census Bureau. Архів оригіналу за 2012-04-25. Процитовано 2010-05-10. 
  6. Moffatt, Riley. Population History of Western U.S. Cities & Towns, 1850–1990. Lanham: Scarecrow, 1996, 92.
  7. «Subcounty population estimates: Idaho 2000–2007» (CSV) (en). United States Census Bureau, Population Division. Архів оригіналу за 2008-09-26. Процитовано 2010-05-10.  Проігноровано невідомий параметр |deadlink= (довідка)
  8. «About the City of Eagle» (en). City of Eagle, Idaho. Процитовано 2010-05-10.