Ігнасіо Ейсагірре

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Ігнасіо Ейсагірре
Особові дані
Повне ім'я Ігнасіо Ейсагірре Аррегі
Дата народження 7 листопада 1920(1920-11-07)
Місце народження Сан-Себастьян, Іспанія
Дата смерті 1 вересня 2013(2013-09-01) (92 роки)
Місце смерті Сан-Себастьян, Іспанія
Позиція воротар
Юнацькі клуби
Іспанія «Лагун Артеа»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1936–1941 Іспанія «Реал Сосьєдад»  ? (-?)
1941–1950 Іспанія «Валенсія» 187 (-?)
1950–1956 Іспанія «Реал Сосьєдад» 107 (-?)
1956–1959 Іспанія «Осасуна» 87 (-?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1945–1952 Іспанія Іспанія 18 (-31)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Позиція
1959–1960 Іспанія «Осасуна»
1961–1962 Іспанія «Реал Мурсія»
1962–1963 Іспанія «Сельта»
1963–1964 Іспанія «Гранада»
1964–1965 Іспанія «Кордова»
1965–1966 Іспанія «Севілья»
1967–1969 Іспанія «Сельта»
1969–1970 Іспанія «Кордова»
1971–1972 Іспанія «Еркулес»
1973 Іспанія «Тенеріфе»
1975 Іспанія «Депортіво Алавес»
1975–1977 Іспанія «Кордова»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігнасіо Ейсагірре (ісп. Ignacio Eizaguirre, * 7 листопада 1920, Сан-Себастьян — 1 вересня 2013, Сан-Себастьян) — іспанський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

В якості гравця насамперед відомий виступами за «Валенсія», з якою тричі ставав чемпіоном Іспанії, а також національну збірну Іспанії, у складі якої був учасником чемпіонату світу 1950 року. Син футбольного воротаря Агустіна Ейсагірре, який також виступав за «Реал Сосьєдад» та збірну Іспанії.

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

Народився 7 листопада 1920 року в місті Сан-Себастьян. Вихованець футбольної школи клубу «Лагун Артеа». 1936 року став гравцем молодіжної команди «Реал Сосьєдаду» — клубу, за який раніше грав його батько, Агустін Ейсагірре. 1939 року Ігнасіо дебютував в основному складі сан-себастьянського клубу, який виступав у той час в Сегунді. На молодого голкіпера звернуло увагу керівництво одного з лідерів іспанського футболу — «Валенсії». Переговори керівників двох клубів про трансфер воротаря виявилися затяжними і, можливо, виявилися б для «Валенсії» безрезультатними, якби не підтримка батька Ігнасіо, який з самого початку висловився на користь переходу. Трансфер Ігнасіо Ейсагірре став найдорожчим трансфером сезону: молодий голкіпер обійшовся валенсійцям в 40 тисяч песет[1].

У воротах «Валенсії» Ігнасіо Ейсагірре дебютував у 13 турі сезону 1941/42, у виїзному матчі проти мадридського «Реала». Дебют вийшов украй невдалим: валенсійськиц клуб пропустив у свої ворота 5 сухих м'ячів, а молодий воротар на кілька турів сів у запас. Наступного разу він вийшов на поле в Більбао, в матчі проти місцевого «Атлетика», який став для «Валенсії» переможним. Після цього матчу Ігнасіо Ейсагірре утвердився в якості основного воротаря клубу, а «Валенсія», завершивши сезон на першому місці, завоювала перший у своїй історії чемпіонський титул.

Через 2 роки валенсійці повторили свій успіх, знову ставши чемпіонами Іспанії. Для Ігнасіо Ейсагірре цей сезон був успішним подвійно: за його підсумками воротар став кращим голкіпером Примери, завоювавши крім чемпіонського титулу Трофей Самори. У наступному сезоні Ігнасіо Ейсагірре знову став володарем Трофею Самори, ставши, таким чином, не лише першим воротарем «Валенсії», який отримав цю нагороду, але і першим валенсійцем, який отримав Трофей Самори двічі поспіль (лише через 57 років досягнення Ейсагірре зміг повторити інший видатний голкіпер «Валенсії» — Сантьяго Каньїсарес).

У наступні роки Ігнасіо Ейсагірре поповнив свою колекцію трофеїв, ставши у складі «Валенсії» чемпіоном сезону 1946/47 і володарем Кубка країни 1949 року.

1950 року, відігравши у складі «Валенсії» 9 сезонів, Ігнасіо Ейсагірре повернувся на батьківщину, перейшовши до клубу, в якому починав свою професійну кар'єру — «Реал Сосьєдад», де до 1956 року.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Осасуна», за яку виступав протягом 19561959 років.

Виступи за збірну[ред.ред. код]

1945 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Іспанії в грі проти збірної Португалії.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1950 року у Бразилії. Той турнір Ігнасіо розпочав в якості основного воротаря збірної, але по ходу турніру, отримавши травму, поступився місцем у воротах Антоні Рамальєтсу з «Барселони». До фінального для іспанців матчу чемпіонату Ейсагірре відновився і знову зайняв місце у воротах, але допомогти своїм партнерам завоювати медалі не зміг: іспанці, поступившись збірній Швеції з рахунком 3:1, стали лише четвертими на турнірі.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни лише 18 матчів, пропустивши 31 гол.

Кар'єра тренера[ред.ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1959 року, очоливши тренерський штаб клубу «Осасуна», де пропрацював один рік.

В подальшому очолював низку іспанських клубів, проте в жодному з них не досяг великих успіхів і надовго не затримувався.

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Кордова», який Ігнасіо Ейсагірре очолював в якості головного тренера протягом 1975—1977 років.

Помер 1 вересня 2013 року на 93-му році життя у рідному місті Сан-Себастьян.

Титули і досягнення[ред.ред. код]

«Валенсія»: 1941-42, 1943-44, 1945-46
«Валенсія»: 1949

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.