Ігнатьєв Микола Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Н. П. Ігнатьєв. Портрет роботи Б. Кустодієва (1902)

Ігнатьєв Микола Павлович (*17 (29) січня 1832, Санкт-Петербург — †20 червня (3 липня) 1908, c. Круподеренці, Київська губернія) — граф, російський генерал від інфантерії (1878). Син П. М. Ігнатьєва. У 1864-77 посол у Константинополі. Учасник підготовки Сан-Стефанського мирного договору 1878. В 1881-82 міністр внутрішніх справ. Міністерством Ігнатьєва 3 травня 1882 року були видані тимчасові правила про євреїв, незабаром після того, як єврейські погроми, що розпочалися в Єлисаветграді 15 квітня 1881 року, охопили сім губерній. З 1884 року Ігнатьєв президент товариства для сприяння російській промисловості і торгівлі, з 1888 року — президент слов'янського благодійного товариства.

Син Миколая Ігнатьєва — Володимир загинув у 26 річному віці у Цусімському бою. Інші сини — Павло та Олексій були київськими губернаторами. Павло служив в якості останнього міністра освіти за правління Миколи II. Його онук Георгій Павлович (Джордж) Ігнатьєв став канадським дипломатом, і його правнук Майкл Ігнатьєв — канадський політик.

Посилання[ред.ред. код]

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pam/2008_8/19.htm