Ігнац Мошелес
Ігнац Мошелес (нім. Ignaz Moscheles; нар. 30 травня 1794, Прага — пом. 10 березня 1870, Лейпциг) — німецький композитор, педагог, дириґент, піаніст-віртуоз. Концертував із 14-ти років.
Творча діяльність[ред. | ред. код]
Навчався в Празі (Д. Вебер — фортепіано) та у Відні (Антоніо Сальєрі, І. Альбрехтсбергер — композиція). Починаючи із 1821 року працював у Лондоні як дириґент, піаніст, педагог. Виїжджав із концертами в інші міста Європи. В 1846 році на запрошення Фелікса Медельсона переїжджає в Лейпциг, де працював професором консерваторії. Товаришував із Людвігом ван Бетховеном. Здійснив переклад для фортепіано його опери «Фіделіо», а також редагував Бетховенські фортепіанні та скрипкові сонати.
Серед власних композицій: 8 концертів для фортепіано з оркестром, Секстет і Септет для фортепіано, струнних та духових інструментів, п'єси для фортепіано, дві сонати, «Посвята Генделю» для двох фортепіано, 24 етюди та ін., а також книга «Життя Бетховена».
Ігнац Мошелес і Микола Лисенко[ред. | ред. код]
На момент, коли Микола Лисенко вступив до Лепцизької консерваторії, викладачу по класу фортепіано Ігнацу Мошелесу, який працював у цьому закладі з часу заснування, було вже 73 роки. Незважаючи на це, Лисенко прагнув потрапити до нього у клас, брав приватні уроки. На думку молодого студента «быть в Лейпциге и не учиться у европейской знаменитости <…> это все равно, что не видеть папы в Риме». Він цінував можливість спілкуватися з Мошелесом як зі знаменитим представником минулої епохи, живим свідком та учасником мистецьких подій, які вже стали історією: «Но это интересный старик, как современник и друг Бетговена, Гуммеля, Клементи. Он часто про них рассказывает <…> Это такой комик, что можно умирать со смеху, как он показывает комически игру разных артистов и в особенности школы Листа».
Лисенко захоплювався виконавською майстерністю Мошелеса — «А як він і досі гра свої етюди, нехай йому гаспид!», — хоча й зважав на упереджені погляди цього німецького музиканта на сучасне мистецтво[12].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118785028 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Moscheles, Ignaz // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 19. — S. 116.
- ↑ Grove Music Online — OUP. — ISBN 978-1-56159-263-0
- ↑ MGG Online — Bärenreiter-Verlag, 2016.
- ↑ https://hls-dhs-dss.ch/de/articles/047522/2004-05-19/
- ↑ Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B. — Vol. 4. — S. 51.
- ↑ а б в Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- ↑ Гнатюк Л. А. Микола Лисенко і Лейпцизька консерваторія // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. — Вип. № 2 (15) 2012. — С. 24.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ю. Вайнкоп, И. Гусин — «Краткий биографический словарь композиторов». Изд. «Музыка», Ленинград — 1971
|
Це незавершена стаття про музиканта або музикантку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
