Ігнащенко Анатолій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ігнащенко Анатолій Федорович
Ihnaschenko.jpg
Дата народження 28 січня 1930(1930-01-28)
Місце народження Захарівці (тепер Хмельницький район Хмельницької області)
Дата смерті 5 квітня 2011(2011-04-05) (81 рік)
Місце смерті Київ
Навчання Київський інженерно-будівельний інститут
Нагороди

СРСР:

Орден «Знак Пошани»

Україна:

Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1974 Заслужений діяч мистецтв України — 2000 Народний художник України — 2010

Ігна́щенко Анато́лій Фе́дорович (нар. 28 січня 1930, Захарівці — 5 квітня 2011) — український архітектор. Почесний дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2006), член-кореспондент Академії архітектури України1995 року). Заслужений діяч мистецтв України (2000), народний художник України (2010).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 28 січня 1930 року в селі Захарівцях (тепер Хмельницького району Хмельницької області). У 1953 році закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту. Був учнем Йосипа Каракіса.

З 1953 по 1960 рік працював у проектному інституті «Укрдіпрошахт», у 19601963 роках — архітектор науково-дослідного інституту експериментального проектування, у 19631964 роках — архітектор «УкрНДІпроект». З 1964 року по 1966 рік — головний архітектор проектного інституту «УкрНДІПмістобудування», у 19661969 роках — експерт художньо-експертної колегії Міністерства культури УРСР.

У 19691976 роках перебував на посаді архітектора художнього фонду Спілки художників УРСР. У 19761990 роках — архітектор-художник об'єднання «Художник» художнього фонду УРСР. З 1990 року на творчій роботі.

Помер 5 квітня 2011 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 42).

Нагороди[ред.ред. код]

Нагороджений орденами:

Гран-прі Академії вишуканих мистецтв Парижа за пам'ятник Василю Порику у Франції.

Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1974) — разом з Г. Н. Кальченко за пам'ятник Лесі Українці в м. Києві.

Лауреат премії Ленінського комсомолу (1980 р.).

Золота (1969 р.) та Срібна (1970 р.) медалі імені М. Б. Грекова.

Основні роботи[ред.ред. код]

Пам'ятники[ред.ред. код]

Меморіальні комплекси[ред.ред. код]

Інтер'єри та експозиції музеїв[ред.ред. код]

Інше[ред.ред. код]

Зображення[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, пам'ятка архітектури та містобудування, науки і техніки, охоронний номер 529/1-Кв.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]