Білозір Ігор Йосипович
| Ігор Йосипович Білозір | |
|---|---|
| Дата народження | 24 березня 1955 |
| Місце народження | Радехів |
| Дата смерті | 28 травня 2000 |
| Місце смерті | Львів |
| Країна | СРСР, Україна |
| Колектив | ВІА «Ватра» |
Ігор Йо́сипович Білозі́р (24 березня 1955, Радехів — 28 травня 2000, Львів) — український композитор і виконавець, народний артист України, лідер ВІА «Ватра».
Зміст |
[ред.] Біографія
Народився 24 березня 1955 року в місті Радехові у Галичині. Навчався в Радехівській ЗОШ № 1. Перші музичні композиції І. Білозіра виконував шкільний вокально-інструментальний ансамбль, а перший професійний запис відбувся у 1969 році на Львівському радіо в передачі «Мандрівний меридіан».
Згодом переселився до Львова. У місті Лева проживав за адресою вулиця Фредра, 4. Нині на цьому будинку висить пам'ятна табличка стосовно цього факту. Навчався у Львівському музично-педагогічному училищі та Львівській консерваторії. Стажувався у США та Канаді.
Від 1977 року — керівник ВІА «Ритми Карпат» Львівського автобусного заводу, від 1979 — художній керівник і соліст ВІА «Ватра» Львівської обласної філармонії, що виконує більшість його пісень донині. Крім того, пише пісні для своєї дружини, вокалістки Оксани Білозір, а також виконує деякі пісні сам.
Побитий 8 травня 2000 року у кав'ярні «Цісарська кава», що на проспекті Шевченка у Львові. Внаслідок завданих травм 28 травня 2000 року помер у лікарні. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі (поле № 2).
[ред.] Творчість
Автор естрадних пісень, камерно-інструментальних композицій, творів для оркестру, музики для театральних вистав. Серед творів пісні:
- «Пшеничне перевесло», «Мамина світлиця», «Весільний марш» — на слова Б. Стельмаха;
- «Ніби вчора моя мама», «Коханий» — на слова П. Запотічного;
- «Голубий сніг», «Лицарі» — на слова Г. Копич.
Його творчість здобула визнання у США, Канаді, Німеччині, Польщі, Росії. В 1997 році йому присвоєне звання Народного артиста України.
[ред.] Література
- В. О. Жадько. Український Некрополь. Київ. 2005. ISBN 966-8567-01-3. стор. 127.
