Ігри розуму (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ігри розуму
A Beautiful Mind
Abeautifulmindposter.jpg
Жанр драма
Режисер Рон Говард
Продюсер Брайан Грейзер
Сценарист Сильвія Назар, Акіа Голдсман
У головних
ролях
Рассел Кроу
Ед Гарріс
Дженніфер Коннеллі
Крістофер Пламмер
Пол Беттані
Оператор Роджер Дикинс
Композитор Джеймс Хорнер
Кінокомпанія Focus Features
Тривалість  135 хв.
Країна  США США
Рік  2001
Рейтинг рейтинг PG-13
IMDb ID 0268978
Кошторис  58 млн.$
http://www.abeautifulmind.com/

Ігри розуму (англ. A Beautiful Mind) — біографічна драма Рона Говарда за однойменною книгою С. Назар. Фільм отримав чотири «Оскари» (найкращий фільм, адаптований сценарій, режисура, актриса другого плану — Дженіфер Конеллі), нагороду «Золотий глобус» і був відзначений декількома призами BAFTA. Прем'єра фільму відбулася 21 грудня 2001 року в США. Фільм був позитивно сприйнятий критиками і зібрав понад 300 млн доларів по всьому світу.

Сюжет[ред.ред. код]

Джон Форбс Неш — відомий математик. На його рахунку революційні досягнення в галузі квантової механіки та теорії ігор. Йому належить Нобелівська премія в галузі економіки 1994 року. Однак фільм не про математику, а про страшну хворобу, яка розмиває межу між ілюзорністю та реальністю — шизофренію.

Місце дій — Прінстон, один із найпрестижніших університетів і наукових центрів США, куди й потрапляє у 40-х роках хлопчик-геній Джон Неш. Неша не можна назвати душею компанії, тому що вільний час він проводить над дослідженням математичних теорій. Але не варто думати, що Неш робить це заради слави чи грошей: його цікавить сама по собі математика. Не варто також думати, що в особі Неша перед нами постане університетський «зубрило»: Неш відмовляється відвідувати лекції, мотивуючи це тим, що нічого нового він там не довідається, а відвідування викладів відбирає дорогоцінний час.

Одного разу на очі Нешу потрапляє дуже цікава блондинка, про яку мріє кожен однокурсник Неша, і йому раптово до голови приходить стратегія завоювання окремого жіночого серця. Тож після безсонної ночі Неш народжує теорію ігор, концепцію, яку сьогодні широко застосовують у математиці й економіці.

Нагороди[ред.ред. код]

Фільм отримав 4 премії «Оскар» за найкращий:

Також фільм отримав нагороду «Золотий глобус» та кілька премій BAFTA.

Розбіжності з реальною біографією[ред.ред. код]

Джон Неш у 2006 році.
Рассел Кроу в жовтні 2005 року.

Творці картини не мали на меті знімати фільм-біографію, кінематографічна інтерпретація життя Джона Неша значно відрізняється від його реальної біографії.

У фільмі не згадано, що у Неша до знайомства з Алісією Лард був тривалий роман. Знайома медсестра Джона Елеанор Стир 19 червня 1953 народила йому сина Джона Девіда Стира. Джон кинув її, як тільки дізнався про вагітність. Взаємовідносини з Алісією також здебільшого вигадані. У фільмі не згадується про їх розлучення (1963), а також про те, що коли в 1970 році вони знову зійшлися, Неш жив в будинку у Алісії просто як її добрий знайомий, знімаючи кімнату аж до 1994 року. При цьому увага та допомога колишньої дружини дійсно сприяли його частковому виздоровленню. У 2001 році вони повторно одружилися [2].

Барвисто зображені галюцинації у вигляді людей,що роками переслідували хворого, не відповідають спогадам самого Неша. Він згадував тільки про голоси - візуально ці образи перед ним не виникали. Крім того, розлади почалися не під час навчання в коледжі, як показано у фільмі, а значно пізніше. Також, насправді, Неш провів свої роки між Прінстоном і Массачусетським технологічним інститутом, працюючи консультантом в корпорації RAND, тоді як у фільмі він працює на Пентагон.

Подій, показані у заключних епізодах фільму, - церемонії вручення ручок у Прінстоні і Нобелівської промови лауреата, в якій він особливо відзначив заслуги своєї колишньої дружини Алісії , - насправді не відбувалися. Традиції з врученням ручок в університеті в дійсності не існує. Також Неш був позбавлений можливості прочитати Нобелівську лекцію в Стокгольмському університеті, так як організатори побоювалися за його стан здоров`я. Замість цього було організовано семінар (за участю лауреата), на якому обговорювався його внесок у теорію ігор. [3].

Пізніше Ховард заявив, що вони додали згадку про новітні нейролептики під час діалогу в їдальні (хоча до того моменту Неш вже не приймав ліків), щоб фільм не створював враження можливості подолання шизофренії без лікування. Документальний фільм PBS «Блискуче божевілля» намагається зобразити його життя якнайточніше.

Мало хто з персонажів фільму, крім Джона і Алісії Неш, існували насправді. Міркування з приводу рівноваги Неша були названі критиками занадто спрощеними.

У фільмі показано, що під час навчання в аспірантурі Джон не захоплювався іграми, тоді як фактично, згідно з біографією Назар, він часто грав і навіть створив нову гру під назвою «Джон» або «Неш» (у Росії відома під назвою «Гекс»). Цікаво, що вона була дещо схожа на го, але квадратні поля стали шестикутними. Сцена, в якій Неш винаходить гру і показує її своїм друзям, була вирізана з остаточної версії фільму.

У фільмі Неш приєднується до Лабораторії Уїлера в Массачусетському технологічному інституті, але такої лабораторії просто не існує. Насправді, він був призначений «викладачем імені Клеренса Лемюеля Еліші Мура» . У 1947 році теорія потрійної спіралі ще не була запропонована, вона розроблялася протягом 1950-х років, а формально була запропонована в 1952 році Лайнусом Полінгом.

Сценарій був написаний за мотивами книги Сільвії Назар, біографа Джона Неша. Сільвія назвала фільм «далекої від реальних подій вигадкою творців, яка, однак, саму суть життя Неша передає правильно». Рон Ховард в інтерв'ю так коментував реалістичність фільму:

Моє завдання було дозволити глядачеві «заглянути» в голову до персонажа. Я запозичив деякі цікаві ідеї з біографії Тесли- він міг візуально уявити собі свої винаходи, уявити собі їх аж до деталей, помацати і навіть побачити проблеми, які могли виникнути при їх реалізації.

Посилання[ред.ред. код]