Ігуана парканна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ігуана парканна
Sceloporus poinsettii
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Lacertilia
Інфраряд: Iguania
Родина: Фрінозомові (Phrynosomatidae)
Рід: Ігуана парканна
Біноміальна назва
Sceloporus
Wiegmann, 1828
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Sceloporus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Sceloporus

Ігуана парканна (Sceloporus) — рід ящірок з родини Фрінозомових. Має 92 види. Інша назва «колюча ігуана».

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина досягає 50 см. Голова затуплена, розширена позаду. Тулуб закруглений, кремезний, стиснутий, циліндричний, хвіст поступово тоншає. Тіла вкрито великою ребристою лускою із шипами, особливо великі шипи на хвості. Звідси й походить інша назва цього роду. Мають яскраве забарвлення — коричневе, бронзове. Самці яскраві за самиць. На спині та з боків є правильно розташовані поперечні та повздовжні смуги та лінії, які можуть міняти свій колір.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Полюбляють сухі, кам'янисті напівпустелі, скелі, чагарникові зарості, ліси. Часто зустрічаються на огорожах та парканах. Звідси й походить назва цих тварин. Особливістю поведінки є те, що при зустрічі з іншими ящірками сильна та часто хитають головою, водночас присідають на передніх лапах. Частота хитань у різних видів відмінна. Харчуються комахами, безхребетними, насінням, листям рослин, невеликими ящірками.

Ці ящірки яйцекладні, втім є й живородні.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Це ендемік Північної Америки, особливо багато видів є на території США.

Види[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Werning, Heiko: Stachelleguane, Natur und Tier-Verlag, ISBN 3-931587-13-4
  • Словник-довідник із зоології. – К., 2002.