Іданфірс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Іданфірс/ Ідантур (грец. Ἰδάνθυρσος / Ἰδανθούρας[1]) (близько/до 515 — до 496) — скіфський династ, син та спадкоємець Савлія, який очолював Європейську Скіфію під час відомої скіфської кампаниії Дарія Великого, що відбулася близько 514–512 рр. до н. е. Відомий з «Історії» Геродота (Історія,IV, 120–127).[2] Тактика, яку обрав Іданфірс, а саме — ухиляння від вирішальної битви, вимотування сил противника, дала змогу Іданфірсові звести нанівець наймасштабніші приготування і наймасштабнішу військову акцію тих часів. Персидське військо пішло зі Скіфії ні з чим.[3]

Повідомленя Ктесія Кнідського щодо результатів експедиції сатрапа Аріарамна (ΠΕΡΣΙΚΑ, XIII, (20))[4], яка передувала навалі Дарія, дають підстави для припущень щодо певних конфліктів у царському домі скіфів, можливо, спричинених смертю попереднього царя (Савлія) та затвердженням Іданфірса/ Ідантура.

Етимологія імені:

грец. ’Ιδανθος < скіф. idant-a- < авест. *vidant-a- — укр. «знаючий».[5]

Близький антропонім (грец. Ἰδανθ̣έμῑ) відомий в ольвійській епіграфіці.[6] З епіграфічних джерел відомий пізньоскіфський патронім грец. ’Ιδ[αν]θος.[7][8]

Іданфірс в повідомлені Геродота (Історія, IV)[9][ред.ред. код]

  • 76. Проте мені розповів Тімн (2), представник Аріапейта, що Анахарсій із боку батька був дядьком Ідантірса, скіфського царя (3), і сином Гнура, внука Спаргапейта і сина Ліка. Якщо таке було походження Анахарсія то його вбив його брат, бо Ідантірс був сином Савлія, а Савлій був тим, хто вбив Анахарсія.[10]
  • 120. Дві інші частини(1), одна велика, яку очолював Ідантірс, і третя, на чолі якої був Таксакій, з'єднаються і до них ще приєднаються телони та будіни.[11]
  • 126. Оскільки ці переслідування і втечі тривали так довго, не припиняючись, Дарій послав вершника до скіфського царя Ідантірса і оголосив йому: «Дивна людино! Чому ти все тікаєш, коли ти міг би зробити вибір, між двома можливостями? Якщо ти вважаєш себе спроможним учинити опір моїм силам, тоді зупинися і вступи в бій. Що ти весь час бігаєш туди й сюди? Якщо ти визнаєш себе неспроможним, тоді перестань тікати, принеси дари твоєму владареві — землю і воду — і тоді ми почнемо переговори».[12]
  • 127. На цю пропозицію таку відповідь дав Ідантірс, цар скіфів: «О Персе! Отакі в нас справи: я досі нікого не лякався і не тікав ні від кого, ні в минулому і ні тепер від тебе. І те, що я тепер робив, не відрізняється від того, що я звичайно роблю в мирний час. А з якої причини я не вступаю в бій із тобою, і це я тобі поясню. Ми не маємо ні міст, ні оброблених полів і не боїмося, що хтось може їх захопити або знищити, і не квапимося вступити в бій за них із вами. Однак якщо ви наполягаєте на тому, щоб це сталося якнайшвидше, гаразд, тоді ось що: в нас є могили наших предків(1). Нумо, знайдіть їх і спробуйте завдати їм шкоди. Тоді ви побачите, чи будемо ми з вами воювати заради наших могил, чи ні. Проте перед тим, якщо ми не вважатимемо і не вирішимо, ми не битимемося з тобою. Що ж до битви, то я скажу тобі таке, що моїми владарями я вважаю лише Зевса, мого предка, та Гестію, владичицю скіфів (2). А тобі я пошлю дари замість землі та води, такі, яких ти є гідним, а щодо іншого, про що ти сказав, ніби ти мій владар, я кажу тобі, що ти це спокутуєш». (Така була промова скіфів.)[13]

Примітки. Джерела. Посилання[ред.ред. код]

  1. останній варіант у Климента Олександрійського (Clem. Alex., Strom., V, VIII) з посиланням на Ферекіда Сіросського (незалежне від Геродота джерело першої пол. V ст. до н. е.)англ. "...Idanthuris king of the Scythians, as Pherecydes of Syros relates, sent to Darius, on his passing the Ister in threat of war, a symbol, instead of a letter, consisting of a mouse, a frog, a bird, a javelin, a plough. And there being a doubt in reference to them, as was to be expected, Orontopagas the Chiliarch said that they were to resign the kingdom; taking dwellings to be meant by the mouse, waters by the frog, air by the bird, land by the plough, arms by the javelin. But Xiphodres interpreted the contrary; for he said, If we do not take our flight like birds, or like mice get below the earth, or like frogs beneath the water, we shall not escape their arrows; for we are not lords of the territory..." [[1]]
  2. Геродот. Історії в дев'яти книгах. К.: Наукова думка, 1993.
  3. Черненко, Е. В. Скифо-персидская война. Киев: Наукова думка. 1984 г.
  4. укр. «§ 16. Дарій наказав каппадокійському сатрапу Аріарамну перейти до Європи проти скіфів та взяти в полон чоловіків та жінок. Аріарамн, перепливши на 30 п'ятидесятивесельних човнах, взяв скифів у полон, причому й брата скіфського царя Марсагета, знайшовши його ув'язненим у кайдани за наказом брата за якусь провину.»
    грец. "ὅτι ἐπιτάσσει Δαρεῖος Άριαράμνῃ τῷ σατράπῃ Καππαδοκίας ἐπὶ Σκύθας διαβῆναι, καὶ ἄνδρας καὶ γυναίκας αἰχμαλωτίσαι ὁ δὲ διαβὰς πεντηκοντόροις λ᾽ ῇχμαλώτισε. Συνέλαβε δὲ καὶ τὸν ἀδελφὸν τοῦ βασιλέος τῶν Σκυθῶν Μαρσαγέτην, ἐπὶ κακώσει εὑρὼν παρὰ τοῦ οἰκείου ἀδελφοῦ δεδεμένον."
  5. (рос.)Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005.
  6. (гр.)IGDOlbia 27
  7. (гр.)SEG 32:724
  8. (гр.)CIRB 75
  9. укр. Геродот, Мельпомена
  10. грец. Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 76 "[6] ὡς δ᾽ ἐγὼ ἤκουσα Τύμνεω τοῦ Ἀριαπείθεος ἐπιτρόπου, εἶναι αὐτὸν Ἰδανθύρσου τοῦ Σκυθέων βασιλέος πάτρων, παῖδα δὲ εἶναι Γνούρου τοῦ Λύκου τοῦ Σπαργαπείθεος. εἰ ὦν ταύτης ἦν τῆς οἰκίης ὁ Ἀνάχαρσις, ἴστω ὑπὸ τοῦ ἀδελφεοῦ ἀποθανών· Ἰδάνθυρσος γὰρ ἦν παῖς Σαυλίου, Σαύλιος δὲ ἦν ὁ ἀποκτείνας Ἀνάχαρσιν."
  11. грец. Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 120 "[3] τὰς δὲ δύο τῶν βασιληίων, τήν τε μεγάλην τῆς ἦρχε Ἰδάνθυρσος καὶ τὴν τρίτην τῆς ἐβασίλευε Τάξακις, συνελθούσας ἐς τὠυτὸ καὶ Γελωνῶν τε καὶ Βουδίνων προσγενομένων, ἡμέρης καὶ τούτους ὁδῶ προέχοντας τῶν Περσέων ὑπεξάγειν, ὑπιόντας τε καὶ ποιεῦντας τὰ βεβουλευμένα·"
  12. грец. Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 126 "[1] ὡς δὲ πολλὸν τοῦτο ἐγίνετο καὶ οὐκ ἐπαύετο, πέμψας Δαρεῖος ἱππέα παρὰ τὸν Σκυθέων βασιλέα Ἰδάνθυρσον ἔλεγε τάδε. «δαιμόνιε ἀνδρῶν, τί φεύγεις αἰεί, ἐξεόν τοι τῶνδε τὰ ἕτερα ποιέειν; εἰ μὲν γὰρ ἀξιόχρεος δοκέεις εἶναι σεωυτῷ τοῖσι ἐμοῖσι πρήγμασι ἀντιωθῆναι, σὺ δὲ τάς τε καὶ παυσάμενος πλάνης μάχεσθαι· εἰ δὲ συγγινώσκεαι εἶναι ἥσσων, σὺ δὲ καὶ οὕτω παυσάμενος τοῦ δρόμου δεσπότῃ τῷ σῷ δῶρα φέρων γῆν τε καὶ ὕδωρ ἐλθὲ ἐς λόγους."
  13. грец. Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 127 "[1] πρὸς ταῦτα ὁ Σκυθέων βασιλεὺς Ἰδάνθυρσος λέγει τάδε. «οὕτω τὸ ἐμὸν ἔχει, ὦ Πέρσα. ἐγὼ οὐδένα κω ἀνθρώπων δείσας ἔφυγον οὔτε πρότερον οὔτε νῦν σὲ φεύγω, οὐδέ τι νεώτερον εἰμὶ ποιήσας νῦν ἢ καὶ ἐν εἰρήνη ἐώθεα ποιέειν. [2] ὅ τι δὲ οὐκ αὐτίκα μάχομαι τοι, ἐγὼ καὶ τοῦτο σημανέω. ἡμῖν οὔτε ἄστεα οὔτε γῆ πεφυτευμένη ἐστί, τῶν πέρι δείσαντες μὴ ἁλῷ, ἢ καρῇ ταχύτερον ἂν ὑμῖν συμμίσγοιμεν ἐς μάχην. εἰ δὲ δέοι πάντως ἐς τοῦτο κατὰ τάχος ἀπικνέεσθαι, τυγχάνουσι ἡμῖν ἐόντες τάφοι πατρώιοι· [3] φέρετε, τούτους ἀνευρόντες συγχέειν πειρᾶσθε αὐτούς, καὶ γνώσεσθε τότε εἴτε ὑμῖν μαχησόμεθα περὶ τῶν τάφων εἴτε καὶ οὐ μαχησόμεθα. πρότερον δέ, ἢν μὴ ἡμέας λόγος αἱρέῃ, οὐ συμμίξομεν τοι. [4] ἀμφὶ μὲν μάχῃ τοσαῦτα εἰρήσθω, δεσπότας δὲ ἐμοὺς ἐγὼ Δία τε νομίζω τὸν ἐμὸν πρόγονον καὶ Ἱστίην τὴν Σκυθέων βασίλειαν μούνους εἶναι. σοὶ δὲ ἀντὶ μὲν δώρων γῆς τε καὶ ὕδατος δῶρα πέμψω τοιαῦτα οἷα σοὶ πρέπει ἐλθεῖν, ἀντὶ δὲ τοῦ ὅτι δεσπότης ἔφησας εἶναι ἐμός, κλαίειν λέγω.» τοῦτο ἐστὶ ἡ ἀπὸ Σκυθέων ῥῆσις."