Іда Пфайффер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іда Пфайффер

Іда Лаура Пфайффер (нім. Ida Laura Pfeiffer), у дівоцтві Раєр (нім. Reyer, нар. 14 жовтня 1797 у Відні — пом. 27 жовтня 1858 там же) — австрійська мандрівниця та авторка книг. Була однією з перших жінок-відкривачів. Її книги було перекладено сімома мовами. Була членом географічних товариств у Берліні та Парижі. Через свою стать не могла стати членом лондонського Королівського географічного товариства.

Життєпис[ред.ред. код]

Народилася у Відні. 1820 року вийшла заміж за львівського адвоката доктора Пфайффера, після чого оселилася у Львові.

Якось Іда вирушила до родичів в Трієст підлікувати морським повітрям хвору дитину, де вперше побачила великі вітрильники в порту. Так вона зацікавилася мореплавством. Довгий час вона мріяла вирушити в подорож, проте не наважилася кинути дітей та чоловіка, який помер 1838 року.

Відтак 1842 року, коли діти вже були дорослими, 45-річна Іда Пфейффер сіла на корабель, що плив Дунаєм до Чорного моря і далі до Константинополя. Далі вона вирушила через Палестину до Єгипта і повернулася до Відня через Італію. Цю подорож Іда описала у виданій через рік книзі Reise einer Wienerin in das Heilige Land (Подорож однієї віденки у Святу Землю). 1845 року Пфайффер відвідала Скандинавський півострів та Ісландію. Цю подорож вона описала у двох томах під назвою Reise nach dem skandinavischen Norden und der Insel Island (Подорож до скандинавської півночі та на острів Ісландію), які було видано в Пешті 1846 року.

Того ж 1846 року покинула дім на два роки, вирушивши в першу зі своїх двох навколосвітніх подорожей. Шлях проходив через Південну Америку (зокрема Бразилію та Чилі), Таїті, Китай, Індію, Персію, Малу Азію та Грецію. Книгу про цю подорож вона видала під назвою Eine Frau fährt um die Welt (Жінка об'їжджає навколо світу).

1851 року об'їхала світ друге. Цього разу вирушила з Англії до Південної Африки, далі на Малайський архіпелаг, Зондські та Молуккські острови. Однією з перших описала батаків. Далі шлях пройшов через Австралію, Каліфорнію, Ореґон, Перу, Еквадор, Нову Ґранаду та знову на північ, понад Великими озерами. До Відня повернулася 1854 року. Книгу, в які було описану подорож, видала 1856 року під назвою Meine zweite Weltreise (Моя друга навколосвітня подорож).

1857 року вирушила на Мадаґаскар, де її привітно прийняла королева Ранавалона Iангл.. Згодом, щоправда, вона взяла участь у змові з метою повалення королеви. Королева довідалася про змову; європейці, що взяли участь у змові, уникли смерті завдяки заступництву її сина, принца і майбутнього короля Радами IIангл. (він також брав участь у змові), однак їх було вигнано з країни 1857 року.

Під час перебування на Мадаґаскарі Іда Пфайффер підупала на здоров'ї, якого вже повністю так і не відновила. Померла у Відні 1858 року, скоріш за все від малярії. Останню книжку Reise nach Madagascar (Подорож на Мадаґаскар) було видано 1861 року. Вона містила також біографію Іди, написану її сином.

Посилання[ред.ред. код]