Ідель-Урал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Прапор держави Ідель-Урал (за книгою Гаяза Ісхакі «Ідель-Урал», 1933)

Ідель-Урал (Волга-Урал) — проект створення тюркської, ісламської держави в Східній Європі. У татаромовній літературі цей термін використовується для позначення всіх тринадцяти регіонів Поволжя і Приуралля: Чувашії, Марій Ел, Татарстану, Башкортостану, Мордовії, Удмуртії, Самарської області, Ульяновської області, Челябінської області, Оренбурзької області, Саратовської області, Волгоградської області і Астраханської області.

Історія[ред.ред. код]

Уперше про створення незалежної ісламської держави заговорили в 1917 році, але проект так і не був реалізований в силу протидії з боку уряду РРФСР. Друга спроба була зроблена в 1942  — 1945 роках. Німецькою стороною поширювалися чутки в середовищі тюркських націоналістів про можливе створення Ідель-Уральської Республіки. Проте перемога Радянського Союзу у Другій світовій війні не дозволила цим планам здійсниться. Після розвалу СРСР ідея про незалежність держави Ідель-Урал знову набуває популярності серед тюрків. Жага суверенітету, почала чітко проявлятися в політиці та суспільстві.

Ідеологія[ред.ред. код]

Величезний вплив на ідеї татарського націоналізму справили події в Чечні і на всьому Північному Кавказі на початку 1990-х.: Самопроголошення Чеченської Республіки Ічкерії, спроби створення Кавказького Емірату (інший варіант Кавказький Імамат) та введення шаріату.

Дані події сприяли спалаху радикальних ідей націоналізму та ісламізму, а так само зростанню активності різних організацій і рухів екстремістської спрямованості на території Татарстану і Башкортостану. Серед безлічі різних рухів особливо виділяються два — це Азатлик («Свобода») і Іттіфак-аль-Муслимін («Союз мусульман»).

Програмні принципи «Азатлик» багато в чому відповідають ідеологічній доктрині радикальної татарської партії «Іттіфак». Фактично, хоча це й не дуже виражено, в основі ідеологічної концепції відродження татарського народу, пропагованої «Азатлик», лежать три принципи, сформульовані ідеологами партії «Іттіфак»  — татарський націоналізм, тюркизм та ісламізм.

Націоналізм[ред.ред. код]

Під першим принципом розуміється необхідність боротьби за національну незалежність татарського народу, засновану на положенні про право націй на самовизначення. При цьому в основі історико-філософського стрижня політичної ідеології лежить історіографічна концепція т.зв. «Татаризму». Азатлик виступає за встановлення незалежних татарських держав на «історичних татарських територіях», де в середні віки існували «татарські» держави (Кримське, Казанське, Астраханське, Сибірське ханства та ін.). У цьому контексті «Азатлик» ідеологічно близький до існуючої в Москві татарської партії «Ватан» («Батьківщина»), в програмі якої зафіксовані аналогічні цілі.

Тюркизм[ред.ред. код]

Тюркизм в контексті культурно-історичної та геополітичної традицій визнається найважливішою основою татарського національного відродження (теза про татар як про складову частину тюркського світу). При цьому в основі духовних цінностей народу повинні знаходиться принципи ісламу (теза про татар як про частину ісламського світу; визнання за ісламом провідної ролі).

Протягом всього періоду свого існування союз надавав активну підтримку вимог керівництва кримсько-татарського національного руху.

Ісламізм[ред.ред. код]

Торкаючись ісламського аспекту ідеології «Іттіфак» слід зазначити, що лідери партії завжди заявляли про себе як про прихильників ісламізації суспільства (наприклад, неодноразово заявлялося про необхідність введення в судочинство норм шаріату). Вони активно виступали за повернення віруючим мусульманам всіх мечетей. При цьому, мали місце випадки, коли подібні акції здійснювалися насильницьким шляхом (в 1990 р. Ф. Байрамова була однією з активних учасниць акції із захоплення будівлі Азімовської мечеті в Казані). Виходячи з принципів ісламської солідарності, партія різко засудила проведення федеральним центром антитерористичної операції в Чечні, виступила з підтримкою дій боснійських мусульман на Балканах. У ряді публікацій у «Алтин Урде», друкованому органі «Іттіфак», давалися позитивні оцінки рухам ісламського фундаменталізму, таким як «Талібан» в Афганістані.

Антисемітизм[ред.ред. код]

У той же час, в партійній публіцистиці останніх років стали помітно проявлятися антисемітські тенденції. Це явище має місце в контексті оцінок розвитку міжнародних відносин, де США асоціюються з провідником політики «світового сіонізму», особливо у відносинах з ісламським світом.

Ідеологи татарської незалежності[ред.ред. код]

Ідеологи башкирської незалежності[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]