Ідентифікаційний номер платника податків
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ідентифікаційний номер платника податків — широко застосовуваний механізм фіскального обліку фізичних осіб.
Зміст |
[ред.] Застосування по країнах
[ред.] Російська Федерація
В Росії для обліку платників податків існує цифровий код — ідентифікаційний номер платника податків.
[ред.] Україна
В Україні, починаючи з 1996 року, для обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів і внески до державних цільових фондів, застосовується ідентифікаційний номер фізичної особи. В Податковому Кодексі (стаття 70) для його позначення вжито нову назву - реєстраційний номер облікової картки платника податків.
