Іджо

    Цей термін має також інші значення. Дивіться Міністерство чиновників Кореї

Іджо Ijaw
Іджо танцівниці театральної трупи штату Байєлса (Нігерія)
Загальна кількість	5 ~ 9 млн. чол.
Найбільші розселення	Нігерія: штати Байєлса, Дельта, Ріверс
Мова	іджо
Релігія	християнство (католицтво)
Близькі етнічні групи	ібібіо

І́джо (ізон; Ijaw, Ijo, Izon) — народ (або група народностей) мовної підгрупи ква на півдні Ніґерії.

Територія проживання, чисельність і субетноси

Територія проживання іджо на мапі Нігерії

Люди іджо проживають у лісистих районах нігерійських штатів Байєлса, Дельта, Ріверс (основний етнічний компонент) в межах дельти річки Нігер. Групами іджо живуть також у штатах Аква Ібом, Едо і Ондо країни.

Також незначні общини мігрантів іджо населяють західно-африканське узбережжя сусідніх країн (з заходу від Нігерії — Бенін, Того, зі сходу — Камерун, де їх проживає декілька десятків тисяч чол.).

Про точну чисельність представників народу іджо говорити не випадає, за різними оцінками вона коливається від декількох до 10 і більше млн. чол., в т.ч. і через значне субетнічне членування. До основних груп належать: калабарі, іджо західні, нижні тощо.

Мова і релігія

Люди іджо розмовляють мовами ква нігеро-конголезької групи конго-кордофанської мовної родини. Значне діалектне членування.

Писемність — на латинській ґрафічній основі.

Більшість іджо сповідують християнство.

Дані з історії

Етнічна історія іджо є маловивченою, однак більшість учених вважають іджо автохтонами своїх земель і взагалі найдревнішими жителями регіону.

Іджо входили до середньовічного державного утворення Бенін. А на поч. XV ст. заснували місто Бонні, що незабаром перетворилося на великий осередок работоргівлі на західно-африканському узбережжі.

Господарство

Основне заняття — рибальство і торгівля. Рибальством займаються як чоловіки, так і жінки.

Землеробство розвинуте недостатньо. Деякі групи, як напр., калабарі, вирощують ямс, маніок, овочі тощо.

Високою майстерністю вирізняється виготовлення човнів. Жінки займаються гончарством.

Культура

Традиційним житлом іджо є прямокутна в плані однокамерна хатина з обмазаних глиною жердин і двосхилим дахом, найчастіше з пальмового листя (подеколи на палях).

За одяг правив обріз матерії навколо стегон.

Традиційні вірування представлені культом сил природи і культом предків. Зберігаються традиційні свята і обряди.

Джерела і послання

• Исмагилова Р. Игала, Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 167 (рос.)
• Исмагилова Р.Н. Народы Нигерии. Этнический состав и краткая этнографическая харакер., М., 1963 (рос.)
• Talbot A. Tribes of the Niger Delta. Their Religions and Customs., L.-N.Y., 1932 (англ.)
• Он-лайн-словник мови іджо