Іджтихад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

IslamSymbol Green.gif Шаріат

ДЖЕРЕЛА
  • Іджтихад (інтерпретація)
ТИП ВЧИНКІВ

IslamSymbol Green.gif Фікх

ДЖЕРЕЛА
  • Іджтихад (інтерпретація)

Іджтихад (араб. ‎ اجتهاد‎‎ ) — старанність, наполегливість. Згідно з шаріатом праця, старанність у винесенні правових вердиктів і рішень різних релігійних проблем чи питань згідно з ісламським вченням. Іджтигадом є або винесення незалежних рішень, що ґрунтуються безпосередньо на першоджерелах, або ж застосування вже вирішених попередниками проблем. Цей термін не трапляється в Корані, але натяки на нього містяться в хадисах.

Ісламський вчений, який займається іджтигадом, називається муджтахідом. Він мусить мати глибокі знання та відповідати ісламським моральним засадам.

Після ІІІ століття хіджри (Х століття нашої ери) практично всі основні правові проблеми були систематизовані. У зв’язку з цим три основні ортодоксальні сунітські правові школи (мазхаби) — ханафітський, малікітський і шафіїтський дійшли згоди, що продовження іджтихаду з уже вирішених правових проблем є не доцільним. Іджтихад у цих мазхабах є «закритим». Однак це не стосується нових нагальних проблем, що можуть виникати.

Закриття іджтигаду не було визнане сунітським ханбалітським мазхабом, а також шиїтами. В цих ісламських школах іджтигад є відкритим стосовно усіх проблем

Джерела[ред.ред. код]