Ідмон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ідмо́н (гр. Idmon) — віщун, син Аполлона й Астерії (варіант: Кірени), подорожував з аргонавтами, незважаючи на те, що йому пророкували смерть у цій подорожі. Помер на землі маріандінів від укусу змії (за другою версією — від хвороби, за третьою — роздертий диким кабаном). Коли мегарці й беотійці заснували Гераклею Понтійську, вони, за велінням Аполлона, спорудили Ідмонові гробницю і шанували його як покровителя.

[ред.] Література

• Словник античної міфології

Аргонавти, Давньогрецька міфологія

Автолік • Адмет • Акаст • Амфіарай • Арг • Арменій • Аскалаф • Аталанта • Зет і Калаїд (бореади) • Бут • Геракл • Гілас • Девкаліон • Кастор і Полідевк (діоскури) • Евріал • Евріт • Евфем • Ефалід • Ехіон • Ідас • Ідмон • Іфікл • Іфіт • Кеней • Кефей • Корон • Лаерт • Лінкей • Мелеагр • Менетій • Мопс • Оїлей • Орфей • Пеант • Пелей • Періклемен • Поліфем • Талай • Теламон • Тіфій • Філоклет • Ясон