Іду до тебе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іду до тебе...
Иду к тебе...
Idu do tebe.jpg
Жанр Драма
Режисер Микола Мащенко
Сценарист Іван Драч
У головних
ролях
Алла Демидова
Микола Олялін
Ольга Матешко
Іван Миколайчук
В'ячеслав Воронін
Оператор Олександр Ітигілов
Композитор Володимир Губа
Кінокомпанія Київська кіностудія імені О.Довженка
Країна  Україна
Рік  1971

«Іду до тебе...» (рос. «Иду к тебе...») — український радянський художній фільм 1971 року, присвячений 100-річчю з дня народження української поетеси Лесі Українки. Кінооповідання про чотири роки її життя: 1897—1901.

Створення[ред.ред. код]

Головний мотив фільму — трагічне кохання Лесі Українки до революціонера-марксиста Сергія Мержинського. Фільм про подорож поетеси до свого коханого, у дослівному та метафоричному сенсі водночас. Після смерті С.Мержинського Леся написала поему «Одержима», що стала відображенням сили духу поетеси. Але не тільки любовна лірика є у цьому фільмі. Він нагадує нам про любов поетеси до України, до рідної мови, що за словами Лесі є «душею народу», її революційну та національну позицію у справі боротьби за існування України. Фільм складається з мозаїки спогадів, настроїв, уривчастих епізодів, які сплітаючись створюють чисту ліричну мініатюру.

Через втручання керівних органів компартії у зйомку фільму одна з написаних Іваном Драчем сцен не була реалізована у задуманому автором вигляді, що було відзначено навіть радянською критикою[1].

У «Доповідній записці відділу культури ЦК Компартії України про деяких членів Спілки письменників України» від 18 грудня 1973 р. завідувач відділу культури ЦК Компартії України, у числі іншого, писав щодо сценарію фільму, написаного Іваном Драчем:[2]

Сценарій позначений серйозними ідейно-художніми недоліками. В процесі зйомок перероблявся, тричі змінювався склад постановочних груп, допущені великі перевитрати державних коштів. Однак у фільмі (виробництво 1971 р., режисер М.Мащенко) не були до кінця подолані закладені в сценарії недоліки: Леся Українка зображена однобічно, поза її діяльністю як представниці революційно-демократичного руху, дещо перебільшено національний момент.

Актори[ред.ред. код]

Знімальна група[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Поетичне кіно: заборонена школа // АртЕк, Редакція журналу «Кіно-Театр», Київ, 2001. — ISBN 966-505-068-0.
  • Кіноколо