Ідіолект

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ідіолект (від грец. ἴδιος — свій, своєрідний, особливий + (діа)лект) — сукупність формальних та стилістичних особливостей, властивих мовленню окремого носія певної мови. Термін «ідіолект» було створено аналогічно до терміну «діалект» для позначення індивідуальних варіацій мови на відміну від групових (територіальних, соціальних тощо).

Ідіолект завжди є представником певного ідіому (літературної мови, територіального чи соціального діалекту, говірки та ін.), поєднуючи у собі загальні і специфічні риси його структури, норми та узусу.

Література[ред.ред. код]

  • В. А. Виноградов. Идиолект. Лингвистический энциклопедический словарь, Москва, Советская энциклопедия, 1990.

Див. також[ред.ред. код]